ГоловнаБлогиБлог Єлізавети Коренко

Бути підлітком складно. Бути підлітком у війну – вдвічі складніше

З якими проблемами стикаються теперішні підлітки? Останні пів року діти ділились з громадською організацією STEM is FEM такими історіями: «З мого класу я одна залишилась у місті», «я вже два тижні ні з ким не розмовляла, бо нікого тут не знаю», «я не знаю де закінчуватиму школу, бо мого міста більше не існує», «мені дуже страшно, та я не хочу обтяжувати батьків, їм також складно».

Бути підлітком складно. Але бути підлітком у війну – вдвічі складніше. По-перше, вся країна живе в складному емоційному фоні, і це цілком зрозуміло. По-друге, батьки переважно зайняті виживанням родини. Буквально. Вони працюють, аби зберегти заробіток; влаштовуються на новому місці, якщо родина переїхала; з’являється повно факторів, про які їм тепер треба дбати: безпека дітей, економія, варіанти для можливого переїзду тощо. По-третє, діти часто залишаються без друзів, які виїхали до безпечніших місць. Або ж сама дитина переїхала і тепер мусить звикати до нового оточення.

Фото: EPA/UPG

Прослухавши та перечитавши десятки та сотні історій підлітків, яким доводиться проходити через труднощі війни, наша організація STEM is FEM вирішила діяти. Раніше ми влаштовували освітні модулі зі STEM-спеціальностей для дівчат, організовували арт-виставки у рамках проєкту «Наука – це вона», що спрямований на популяризацію українських науковиць. Але наразі ми розуміли – підліткам потрібно адаптуватись до нових умов, перемкнутись та хоча б частково позбавитись стресу.

Організація психологічної підтримки для підлітків була першою ідеєю, що спала нам на думку. Однак діти зреагували на неї досить стримано. Культура психологічної підтримки в Україні, на жаль, досі перебуває на недостатньо високому рівні. Діти в своїй уяві часто пов’язують все, що починається на «психо-», з якимись стигматизованими проблемами чи патологіями. Тож, коли ти пропонуєш їм попрацювати з психологами, вони починають перейматися: «а як я про це батькам скажу?», «а що, як друзі дізнаються?».

Тому ми почали шукати гібридний формат.

Так з’явилася ідея інтеграційних освітніх клубів «Наука єднання», що поєднують в собі знайомі учасницям STEM is FEM зустрічі з цікавими спікерами та групу психологічної підтримки. Тепер ми відкриваємо двері не тільки для дівчаток, а й для хлопчиків. Першу годину заняття вони проводять з крутими фахівцями цікавих професій, потім – зайняті роботою із психологом.

Клуби «Наука єднання» вже стартували у шести містах. Ми були б раді відкрити їх у кожному українському місті, однак бюджетування та можливості команди обмежили нас Львовом, Полтавою, Хмельницьким, Вінницею, Рівним та Чернівцями. Обираючи ці міста, ми опиралися на три фактори:

  1. За офіційною статистикою, вони прийняли найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
  2. В цих регіонах за час війни було найменше повідомлень про повітряну тривогу (що робить їх умовно безпечнішими, хоча, ми знаємо, абсолютної безпеки немає ніде).
  3. В цих містах є активна спільнота цікавих людей, що можуть бути спікерами на наших заходах.

Ми свідомо не обирали для клубів «Наука єднання» Київ. На щастя, столиця може похизуватися цілим різноманіттям заходів та ініціатив, націлених на підтримку різних вразливих соціальних груп. Ми ж хочемо принести такі можливості в інші регіони, де потреба в них є не меншою.

Наші клуби розраховані не тільки на підлітків-ВПО, а й на місцевих дітей. Бо однією з ідей клубів є та, щоб діти роззнайомилися між собою, знайшли нових друзів. Після першого раунду зустрічей в різних містах, було приємно чути від нашої психологині з Хмельницького, що вся група дітей після клубу пішла гуляти разом, щоб продовжити спілкування.

До підбору спікерів на клуби ми теж підходимо відповідально. Найперше, теми, на які вони готові говорити, мають бути не просто цікавими підліткам, а й корисними в плані розширення знань про ту чи іншу сферу професійної діяльності. По-друге, маємо «золоте» правило: якщо підліток слухає спікера, і в нього чи в неї виникає бажання з ним подружитися – значить, ми обрали правильного спікера.

Ми в STEM is FEM завжди працювали над тим, щоб дати дітям можливість подружитися з дорослими. Чому? Бо це розширює множину сценаріїв майбутнього, мрії про яке стають дитині доступними, коли вона бачить, як реалізовані в тому чи іншому сценарії інші люди, крім її батьків та найближчих родичів.

Коли мама дитини – вчителька, а тато – лікар, то їй легко уявити себе біля дошки або в білому халаті. Ми ж пропонуємо їй подивитися на професії очима ілюстраторів, архітекторів, громадських активістів, піарників, людей, що працюють з комунікаційними стратегіями, та фахівців, котрі займаються організацією поводження з відходами в рамках цілих міст. Діти повинні бачити все різноманіття того, як дорослі живуть свої життя. Щоб розуміти, що кожен зі сценаріїв є доступним і для них. Тому ми просимо спікерів бути максимально відритими у спілкуванні з підлітками на клубах «Наука єднання», уважними до їхніх запитань.

Ми вже отримали чимало гарних відгуків про наші заходи. Діти в захваті від спікерів. Психологи, що працюють учасниками «Наука єднання», добре знають свою справу. Ми ж раді дати підліткам простір для того, щоб вони могли поговорити про себе та те, що їх цікавить чи бентежить. Щоб дізнавалися нове, мали змогу розширити уявлення про кар’єрний вибір, здобули нові знання і, головне, нових друзів.

ГО «STEM is FEM» реалізовує проєкт «Наука єднання» за підтримки програми «Єднання заради дії». Інтеграційні освітні клуби проходять офлайн що два тижні в шести містах – Хмельницькому, Полтаві, Львові, Рівному, Вінниці та Чернівцях. Буде можливість відвідати подібні зустрічі і у онлайн-форматі. За анонсами заходів можна слідкувати на фб-сторінці STEM is FEM.

Єлізавета Коренко Єлізавета Коренко , координаторка STEM is FEM
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram