Перше питання – скільки «заробив» бюджет України у серпні.
Почнемо з внутрішнього фінансування. Надходження від податкової за серпень склали 70 млрд грн, що на 17% більше до серпня минулого року. Якщо врахувати приблизно 7-9 млрд грн повернення ПДВ, то виходить, що податкова забезпечила 63 млрд грн доходів.
Цікаво, що надходження від податку на прибуток суттєво зменшилися – майже на 17 млрд грн менше за план. Це цілком пояснюється поточною економічною ситуацією та здійсненням раніше виплат податків бізнесом наперед.
Цю різницю дозволили перекрити перевиконання по акцизах на тютюн та спирт та інші надходження.
Митниця зібрала за серпень 30 млрд грн – на 7 млрд грн більше, ніж минулого місяця. Це рекорд митних надходжень з початку війни. Звичайно, на такі результати позитивно вплинули розблокування портів, курс валют та інфляція.
Загалом, фінансування Бюджету за рахунок власних надходжень та ресурсів за серпень 2022 склало: 93 млрд грн від податкової та митниці (з врахуванням повернення ПДВ на 7-9 млрд), 10,8 млрд грн від купівлі «військових облігацій» та 30 млрд грн профінансовані НБУ. Виходить, що без зовнішньої допомоги внутрішніми ресурсами Україна забезпечила приблизно 134 млрд грн доходів бюджету.
Зовнішнє фінансування бюджету у серпні склало 4,69 млрд $, що за офіційним курсом становить приблизно 172 млрд грн.
У серпні Україна також отримала рекордні обсяги безповоротної зовнішньої допомоги у вигляді грантів на суму 109,7 млрд грн.
В цілому серпень сумарно по зовнішніх та внутрішніх надходженнях приніс 305,6 млрд грн – це рекордні надходження до держбюджету України з початку війни.
Друге, головне питання – скільки держава витратила за серпень.
По всіх видатках та виплатах серпень 2022 вартував бюджету України за попередніми підрахунками 252,6 млрд грн.
Якщо порахувати простою математикою, виходить, що серпень країна пройшла з бюджетним профіцитом у 53 млрд грн. На жаль, це не привід розслаблятися, радіти та відновлювати довоєнні напрямки витрат, на кшталт великого будівництва чи соцеконому (як би комусь в Офісі президента цього не хотілося).
По-перше, зовнішня фінансова допомога не йде на війну. Тому, в кращому випадку, за рахунок внутрішніх ресурсів у серпні вдалося перекрити лише військові видатки.
По-друге, Україна досі має велику заборгованість та кредиторку за частиною виплат, у тому числі військових. Різниця витрат між липнем та серпнем становить майже 70 млрд грн, зокрема через те, що закривали старі борги.
Третє, головне, починаючи вже з вересня зовнішня фінансова допомога буде надходити в менших обсягах. В листопаді-грудні може бути взагалі важко. Тому логічно, що якісь кошти варто відкласти на майбутнє.
Та й загалом осінь-зима – це завжди фінансово важкий період, коли державі доводиться витрачати більше грошей.
Тож добре, що важкий період пройдено непогано, але попереду не легше, тому розслаблятися точно не варто, як і декому братися за старе та розраховувати на «освоєння» державних грошей.