В металургії, що до війни була найбільшим експортним сектором економіки України, згідно з оцінками ЦЕС протягом січня-липня виробництво продукції скоротилось на 63% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також з серпня найбільше металургійне підприємство “АрселорМіттал Кривий Ріг” зупинило на три місяці роботу гірничо-збагачувального комбінату, посилаючись на несприятливу кон’юнктуру на зовнішніх ринках та високі витрати на логістику.
Відновленню роботи бізнесу сприяє державна програма релокації підприємств. Так, з регіонів активних бойових дій в більш безпечні переїхали 725 підприємств, з них 528 вже відновили свою діяльність на новому місці. За інформацією Мінекономіки, серед релокованих підприємств, які вже відновили свою діяльність на новому місці, найбільшу частину складають підприємства, що працюють в сфері оптової та роздрібної торгівлі – понад 40% (від загальної кількості переміщених підприємств) та підприємства в сфері переробної промисловості – 30%. Також серед переміщених компаній майже 7% здійснюють діяльність в сфері інформації та телекомунікації, 6% – професійної, наукової та технічної діяльності, 4% – у сфері будівництва. Найбільше підприємств релокувалося до Львівської (29% релокованих підприємств), Закарпатської (18%), Чернівецької (13%), Тернопільської (8%) та Хмельницької (7,6%) областей.
За даними Мінагрополітики станом на 25 серпня в Україні намолочено 25,3 млн тонн зерна, у т. ч.: пшениці намолочено 18,8 млн тонн (врожайність – 40,8 ц/га), ячменю намолочено 5,5 млн тонн (врожайність – 34,6 ц/га), гороху намолочено 246,1 тис. тонн (врожайність – 22,6 ц/га), гречки намолочено 2,0 тис. тонн (врожайність – 13,2 ц/га), проса намолочено 9,1 тис. тонн (врожайність – 21,9 ц/га). Загалом, збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 6,6 млн га (59%) при врожайності 38,4 ц/га. Крім того, збирання соняшника проведено на площі 23,5 тис. га, (1%) намолочено 18,8 тис. тонн насіння при врожайності 8,0 ц/га. Ріпаку зібрали на площі 1 млн 85 тис. га, (99%) намолочено 3,1 млн тонн насіння при врожайності 28,4 ц/га.
Майже за місяць, що минув з моменту розблокування експорту зернових з портів «Великої Одеси» (Одеса, Чорноморськ та Південний) було вивезено перший мільйон тонн зерна та агропродукції. Про важливість морського коридору свідчить той факт, що практично стільки ж агропродукції сумарно було експортовано автотранспортом за період з початку повномасштабної агресії росії. Загалом за оцінками KSE розблокування портів принесе економіці України 5.5 млрд дол. в 2022 році. Водночас для експорту минулорічного та цьогорічного врожаю Україні потрібно збільшити перевалку щонайменше втричі (до 3 мільйони тонн на місяць), а підписана між Україною, Туреччиною та ООН угода діє впродовж 120 днів та з високою ймовірністю буде використана рф як інструмент економічного тиску наприкінці 2022 р.
Надзвичайно високий рівень невизначеності (Міністерство економіки розглядає варіанти прогнозів від подальшого скорочення на 0.4% до зростання реального ВВП на 15.5% в 2023 р.) ускладнює вироблення узгодженого макроекономічного прогнозу, що є важливим в межах початку переговорів з Міжнародним валютним фондом щодо нової потенційної програми для України.
З метою прискорення процесів дерегуляції бізнесу Уряд схвалив проект закону про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності. Ініціатива передбачає створення Комісії з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання. В рамках засідань Комісії передбачається, що органи влади будуть «захищати» інструменти, які необхідно залишити для ефективного та якісного регулювання бізнесу. Уряд на підставі пропозицій Комісії затверджуватиме Виключний перелік інструментів регулювання бізнесу. З 1 січня 2023 року інструменти держрегулювання, які не будуть визначені законами та не включені до постанови про Виключний перелік, визнаватимуться недійсними. Водночас, законопроект пропонує, що в разі необхідності запровадження після 1 січня 2023 року нового інструменту державного регулювання господарської діяльності, орган влади ініціюватиме внесення такого інструменту до Виключного переліку з одночасним виключенням з нього 2 інших інструментів в цій же сфері.
Бюджетна сфера
За інформацією Міністерства фінансів, від початку повномасштабної війни загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету становила 988,1 млрд гривень. Зокрема, у липні видатки становили 174,9 млрд гривень.
Бюджетні видатки спрямовуються майже виключно на військові та соціальні потреби, а також на обслуговування державного боргу. Зокрема, у структурі видатків найбільше спрямовано: 386,6 млрд грн (у липні – 81,7 млрд грн) – оплата праці з нарахуваннями, або 39,1% від загального обсягу видатків за період починаючи з 24 лютого. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 287,8 млрд гривень (у липні – 62 млрд грн); 234,6 млрд грн (у липні – 42 млрд грн) – на оплату використання товарів і послуг, або 23,7% від обсягу видатків, у тому числі 135,1 млрд грн - для підтримки Збройних Сил України. 214,2 млрд грн (у липні – 38,9 млрд грн) - соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 21,7% від загального обсягу видатків, у тому числі 89,4 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду України для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій; 66,1 млрд грн – для виплати Міністерством соціальної політики України деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям населення.
На обслуговування державного боргу спрямовано 65,2 млрд грн (у липні – 3,1 млрд грн), або 6,6 % від загального обсягу. Також 64,1 млрд грн (у липні – 6,5 млрд грн) становили трансферти місцевим бюджетам, або 6,5 % від загального обсягу.
Під час чергового аукціону, який відбувся 30.08.2022, Міністерством фінансів було залучено до державного бюджету 323 млн. гривень, 48,4 млн. доларів США та 50,2 млн. євро. При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує суттєво перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, із початку повномасштабної війни обсяг виплат по ОВДП перевищував нові запозичення на 59,1 млрд. гривень. Зокрема, з 24 лютого до 28 серпня 2022 року Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 147 500,7 млн грн, 1 539,4 млн дол. США та 168,0 млн євро, а залучив від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах – 98 939,2 млн грн, 908,7 млн дол. США та 384,3 млн євро.
В умовах обмеженої спроможності внутрішнього ринку запозичень важливу роль відіграє залучення офіційного фінансування. Так, минулого тижня Україна отримала перший транш (у розмірі 3 млрд. доларів США) грантових коштів з 4,5 млрд дол. США, які були надані Сполученими Штатами Америки через Цільовий фонд Світового банку у рамках проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Зазначені грантові кошти буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги, таких як оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, ВПО тощо.
Валютний ринок
У четвертий тиждень серпня міжбанківський валютний ринок повернувся до переважання попиту на іноземну валюту над пропозицією за клієнтськими операціями банків. В результаті чистий продаж іноземної валюти Національним банком для збалансування попиту та пропозиції іноземної валюти минулого тижня становив 430 млн. доларів США.
Варто нагадати, що динаміка платіжного балансу України у 1 півріччі 2022 року свідчила про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій резидентів України із рештою світу на динаміку курсу гривні. Поточний рахунок платіжного балансу у 1 півріччі 2022 року був зведений із профіцитом 3,7 млрд. доларів США (у 1 півріччі 2021 року був від’ємним на рівні -0,2 млрд. доларів США). Баланс зовнішньої торгівля як товарами, так і послугами залишався від’ємним (-4,2 млрд. та -2,6 млрд. доларів США відповідно). При цьому, суттєву підтримку платіжному балансу надавало майже триразове скорочення виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів та збереження стійких надходжень з оплати праці українців за кордоном.
Фінансовий сектор
За даними Національного банку у січні-липні 2022 року чистий прибуток банківської системи становив 3,4 млрд. гривень (тоді як за 6 місяців чистий збиток банків становив 4,6 млрд. гривень. Покращення фінансового результату банків мало місце через переоцінку вартості цінних паперів в портфелях банків (в іноземній валюті та/або індексованих) після зміни обмінного курсу гривні, що збільшило їх позитивний фінансовий результат за відповідною статтею на 15 млрд. гривень у липні 2022 р. Натомість збільшення відрахувань у резерви за активними операціями (+15,7 млрд. гривень у липні) виступало основним чинником негативного впливу на фінансовий результат діяльності банків.
Через збереження значного відсоткового спреду між активними та пасивними операціями, чисті процентні доходи банків за 7 місяців 2022 року зросли на 24% до відповідного періоду минулого року та становили понад 79 млрд. гривень. Натомість чисті комісійні доходи банків у січні-липні 2022 року скоротилися на 19% порівняно з відповідним періодом минулого року та становили 25,3 млрд. гривень.
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) становить близько 270 млрд. гривень (у тому числі, понад 200 млрд. гривень – у депозитних сертифікатах НБУ). Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду та скорочення готівкової гривні поза банками, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти в банків зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування НБУ: заборгованість банків за кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 2,2 млрд. гривень.
Водночас воєнні ризики обумовлюють низький апетит банків до кредитування. В цих умовах спрямуванню кредитних ресурсів до реального сектору сприяють державні програми підтримки кредитування. Так, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 116 пільгових кредитів на загальну суму 455 млн грн. Загальний обсяг виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищив 47 млрд. гривень, більшість з яких було видано державними банками переважно на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.