Медіарух та сотні журналістів різко виступають проти прийняття ініціативи №10242, яка може просто поховати роботу журналістів-розслідувачів та розв’язати руки корупціонерам. Ось головні претензії медійників:
- Одним із найбільших ризиків законопроєкту є потенційне придушення роботи журналістів-розслідувачів. У його положеннях передбачені механізми, які можуть обмежити доступ до важливої інформації про діяльність державних органів і посадовців. Покарання у вигляді 8 років позбавлення волі за подібні дії під час воєнного стану є непропорційним і фактично перетворює такі злочини на тяжкі.
- Створення нових корупційних ризиків. Замість того, щоб боротися з корупцією, цей закон може стати новим інструментом для приховування зловживань. Обмеження доступу до інформації збільшують ризики для громадського контролю за діяльністю державних службовців.
- Відсутність діалогу з медіаспільнотою. Оновлена редакція законопроєкту не усуває ключових ризиків і виглядає лише як подачка в сторону журналістів. Перед прийняттям ініціативи, яка стосується роботи медіа, потрібно говорити з журналістами. І бажано до реєстрації ініціативи в Раді, а не після. І тим паче не можна уникати відкритої розмови з медіасередовищем. Це неприпустимо для демократичної країни, яка підтримує свободу слова.
Хронологія проблеми
Жовтень 2024 року: У ЗМІ вперше з’являється інформація про можливість внесення законопроєкту, що регулює медіадіяльність. Журналісти та експерти – проти.
Листопад 2024 року: Проєкт №10242 реєструють у Верховній Раді без жодного попереднього обговорення з медійною спільнотою. Журналістів та громадянське суспільство ніхто навіть не питав про цю ініціативу
Грудень 2024 року: Медіарух, журналісти, медіа та правозахисні організації публікують заяву, де закликають не ухвалювати цей законопроєкт. Разом аж 270 підписантів. Редакцію законопроєкту №10242 оновлюють, але це не усуває жодних ризиків, на яких наполягає медіаспільнота.
Сьогодні: законопроєкт №10242 стоїть на порядку денному, а журналісти, провідні медіа та ГО знову відкрито виступають проти нього на всіх доступних майданчиках.
Я наполягаю на тому, що будь-які ініціативи, які стосуються роботи журналістів або доступу громадськості до інформації, мають ухвалюватися лише після відкритих консультацій із професійною спільнотою.
Законопроєкт № 10242 краще було би зняти з розгляду та почати процес його напрацювання заново, залучивши до діалогу журналістів, правозахисників і представників громадянського суспільства. Або й взагалі не розглядати такі проєкти, якщо немає конкретних застережень від наших правоохоронних структур. Тільки через круглі столи, конференції та відкритий діалог ми зможемо уникнути ризиків і гарантувати, що законодавство працюватиме на користь суспільству, а не проти нього.