Його внесли на розгляд парламенту із голосу - і тільки «на прохання» президента включили до порядку денного сесії. Скасувати депутатську недоторканість обіцяє кожна влада, а кожна опозиція традиційно називає цей крок «інструментом для політичного переслідування народних депутатів».
І дійсно: сам закон про скасування недоторканості - ідеальний інструмент для того, щоб тримати парламент «в тонусі». Тих, хто за нього не проголосує, одразу публічно звинувачують у злочинних намірах і небажанні бути відкритим для народу. Натомість ті, хто проголосує «за», звісно отримають «бали» на окрузі та схвальні відгуки громадськості, але в подальшому ризикують стати залежними від президента. При цьому не важливо - це депутат з коаліційної більшості чи з опозиції.
Тому що в разі прийняття законопроекту № 1776, президент може залишитись єдиним в країні політиком, на кого поширюється всебічний і всеохоплюючий імунітет.
Суддям все ж таки планується зберегти імунітет, пов’язаний з їх професійною діяльностю. А от для депутатів недоторканість буде скасовано повністю.
Законопроектом № 1776 пропонується виключити частину першу і третю статті 80 Конституції України. В частині першій йдеться про те, що «народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність». В третій про те, що «народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».
Президент пропонує залишити лише частину другу статті 80: «народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».
Тобто, депутатам залишаються право тільки говорити. І тільки в межах парламенту. Для того, щоб «завести справу» на потрібного нардепа – йому не требу буде їхати далеко на округ. Фактично отримати «статтю» можна буде вже вийшовши з під купола, наприклад, до мітингувальників.
Фактично депутатам пропонують голосувати за ліквідацію інституту імунітету як такого. І це, щонайменше, є дивним, тому що імунітетом, хоча б мінімальним, володіє парламентар у будь-якій країні світу.
У всіх без винятку країнах ЄС депутат користується так званим матеріальним імунітетом, тобто не може бути притягнутий до відповідальності за виступи або голосування під час виконання депутатських повноважень. Наприклад, в Німеччині та Данії це правило поширюється тільки на діяльність в рамках парламенту і його органів. В Чехії чи Франції - і поза стінами парламенту, тобто депутата не можна «притягнути» і за свою політичну позицію висловлену, припустимо, на зустрічі із виборцями. Практично у всіх країнах ЄС затримати депутата досить складно. Виняток становлять лише кілька держав, як наприклад, Ірландія. Але і там депутата не можна затримати в приміщенні парламенту і по дорозі туди або звідти. В інших країнах інститут депутатської недоторканності існує, хоч і в різних формах.
Слід відмітити, що включенням до порядку денного законопроекту № 1776 депутати так і не розпочали конституційний процес. Тому що попереду – отримання висновку Конституційного суду з приводу конституційності або неконституційності положень запропонованого закону.
Або ж громадське обговорення проекту закону, з яким, очевидно, проблем не буде. Скасування депутатської недоторканості – популярна в суспільстві тема.
Для того, щоб КС почав працювати над цим висновком – також потрібне процедурне рішення парламенту – 226 голосів за направлення законопроекту за висновком до Конституційного суду. Цю процедуру парламент ще також не завершив. На радощах чи навмисно? Адже поки КС не надасть свій офіційний висновок, голосувати за цей законопроект у першому читанні не можна.
Конституційний суд цілком ймовірно може прийняти рішення, що норми законопроекту № 1776 суперечать Конституції України – для цього матеріалу у суддів КС більш ніж достатньо.
Депутатський імунітет ліквідовується повністю, суддівський – частково. Зміниться орган, який прийматиме рішення про зняття суддівської недоторканості – замість Верховної Ради це буде Вища Рада юстиції. Яка, до речі, останні півроку так і не працює – через поділ сфер впливу. І зважаючи на епопею із судовою реформою, найближчим часом не працюватиме.
До того ж, попри задекларовану Конституцією 2004 року модель правління – парламентсько-президентської республіки, законопроектом № 1776 суттєво посилюються повноваження глави держави. Що в принципі, змінює сьогоднішню конституційну форму правління.
Переконаний, виходом для України могла б стати європейська модель недоторканості парламентарів. Відповідні рекомендації, зокрема, має Венеціанська комісія. Рада Європи і ВК стоїть на тому, що депутати повинні мати певний імунітет, оскільки це політична посада.
«Для того, щоб був політичний плюралізм, для захисту прав опозиції, для унеможливлення переслідувань за політичними мотивами, депутати повинні мати імунітет», - йдеться у рекомендаціях Ради Європи. А скасування недоторканості у вигляді, запропонованому президентом, може створити спокусу для початку політичних переслідувань народних депутатів. Для будь-кого – в тому числі для самих правоохоронців.
Маючи мінімальний вплив, наприклад, з боку АП на силові структури – це явище в Україні досі зберігається, можна зробити так, що депутат взагалі буде боятись вийти з дому.
Тому в депутата повинен бути такий обсяг імунітету, який би з одного боку захищав нардепа від політичного переслідування і не дозволяв би будь-якій владі зводити розрахунки із неугодними. А з іншого боку – дозволяв би карати народних обранців за вчинені ними злочини, які не пов’язані із безпосередньою політичною діяльністю.
Наприклад, депутат не може, прикриваючись імунітетом бігати із сокирою по міській раді і виламувати двері. Не може застосовувати силу до керівника Держтелерадіокомпанії. Не може, наприклад, голова комітету з питань боротьби та протидії корупції, погрожувати суддям викинути їх у вікно в разі неприйняття ними потрібного йому рішення. Як не може це робити пересічний громадянин.
Сам факт зняття депутатської недоторканості – це ще не гарантія того, що всі злочинці будуть покарані. Без реформи в системі правоохоронних органів позбавлення імунітету буде не більш, ніж красивим жестом для виборців.
Наприклад, сьогодні відсутній імунітет у дітей-«мажорів», тих самих суддів, прокурорів, непублічних, але від того не менш впливових чиновників або ж депутатів попередніх скликань. Що і без депутатської недоторканості дозволяє їм уникнути відповідальності за вчинені злочини – як наприклад, аварії у стані алкогольного сп’яніння або корупційні правопорушення.
Шанси на те, що законопроект № 1776 направлять на висновок до Конституційного Суду, зважаючи на попередні результати голосування, досить високі. Але якщо ми йдемо у Європу, будь-які зміни до Конституції в Україні повинні відповідати і рекомендаціям Ради Європи. І відповідно - повинні бути оцінені Венеціанською комісією.
Якщо автори законопроекту вважають, що він правильний і демократичний, вони повинні не боятися і направити його на експертизу до Венеціанської Комісії. Поки складається враження, що влада уникає спілкування із Венеціанською Комісією, а спілкується лише тоді, коли її вже викликають «на килим».
Загалом доречно було б прискорити конституційний процес і більш активно спілкуватись і з експертами Венеціанської комісії, і з експертами вітчизняними. Але влада в чому питанні чомусь не поспішає. В той час як із кожним місяцем ми втрачаємо шанси на внесення змін до Конституції: не відомо, чи все ще залишиться до літа 300 необхідних для цього парламентських голосів.