Люди віддають левову частку свого доходу на сплату комуналки, або ж взагалі перестають платити, бо їм, без перебільшення, уже нічого їсти. Натомість монополісти потирають руки. Адже чистий прибуток НАК "Нафтогаз України" за 9 місяців 2017 року, після сплати усіх податків, склав 27,1 млрд грн.
В ПАТ "Укргазвидобування" ситуація дещо гірша. В січні-вересні 2017 року там наростили свій чистий прибуток лише до 24,1 млрд грн.
За приблизними підрахунками експертів з енергетичних питань, ці дві компанії за минулий рік заробили більше 60 млрд грн.
Непогано, чи не так?
Якщо вірити словам віце-прем'єр-міністра Володимира Кістіона, оптова ціна на газ, який "Укргазвидобування" продає державному "Нафтогазу України", має прибутковість 250%! Вдумайтесь лише в ці цифри, враховуючи 14 млрд заборгованість населення за спожитий газ.
Парадокс у тім, що за усім цим бізнесом криється звичайнісінька афера: якби ці державні компанії працювали собі не в збиток, але й не обдирали українців, то ціна на газ для населення могла б зменшитись в рази. Фантастика? Зовсім ні. Очевидна економічна реальність, однак, на жаль, не українська.
Ціна газу як товару
На офіційній сторінці "Нафтогазу" у Twitter йдеться, що станом на березень 2018 року ціна на газ для населення за тисячу кубометрів становить 6,958 тис. грн.
Наводиться низка аргументів, чому така ціна виправдана. Однак громадянам від всіх цих «законів ринку» легше жити чомусь не стає.
Ключове питання, на яке ніхто не може (чи не хоче) відповісти – яка реальна вартість газу як товару?
На сьогоднішній день оптова ціна природнього газу для України становить 4942 гривні за 1000 кубометрів. Вона включає в себе прогнозну ціну на німецькому газовому торговому майданчику (хаб NCG), а також вартість транспортування газу від NCG до західного кордону України через Німеччину, Чехію та Словаччину.
Саме обґрунтованість формування оптової ціни газу викликає найбільше дискусій у професійних колах. За рахунок цієї складової формується базовий елемент вартості газу.
Нагадаю, хто уже призабув, у 2015 році за дорученням ще тоді голови ВРУ Володимира Гройсмана створили Робочу групу з розгляду питання щодо обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги.
І який з того результат? Виявились доволі цікаві факти про наші «чесні» тарифи.
У звіті йшлось, що інформація про виробничі показники формування тарифів є такою, що дає підстави вважати її недостовірною. В першу чергу, це стосувалось показників обсягу надходження та розподілу природного газу.
Також там було зазначено, що формат балансу надходження та розподілу газу в Україні є непрозорим і не дає інформації про залишки газу в ПСГ на початок та кінець планового періоду.
Це ще не всі «одкровення». Виявляється, інформації щодо необхідності використання обсягів імпортованого газу для потреб населення також немає підтвердження.
Чомусь, коли пан Гройсман був головою ВР, він сам ініціював розслідування «тарифних афер». Однак, ставши прем’єр-міністром, швидко про все забув. Ба, більше. Він - перший, хто нині відповідає за тарифну політику, адже, по суті, формує її. Не забуваймо, що «Нафтогаз України» безпосередньо підпорядковується Кабміну.
Виходить, якби не було різноманітних маніпуляцій, то потреби українського населення могли б бути повністю задоволені за рахунок вітчизняного газу. Як вам таке?
Гляньмо на офіційні дані, аби в цьому переконатись.
За звітними даними НАК "Нафтогаз України" у 2017 році в Україні було видобуто 20,5 млрд куб. м газу (в 2016 році – 20,1 млрд куб. м). Збільшення видобутку газу у порівнянні з 2016 роком склало 0,45 млрд куб. м, або 2%.
Використано у 2017 році природного газу на потреби населення 11,2 млрд куб. м. Крім того, у 2017 році на потреби підприємств теплокомуненерго для надання послуг населенню пішло 5,6 млрд куб. м.
Таким чином власний видобуток газу в Україні на 3,7 млрд куб. м. перевищує сумарний обсяг споживання газу населенням та підприємствами теплокомуненерго.
Про те, що вітчизняного газу вдосталь і його можна продавати дешевше, людям неодноразово заявляли експерти. Але для влади така «правда» як кістка в горлі – незручна і небезпечна для фінансового благополуччя. Мабуть, бояться втратити курку, яка так щедро роками несе золоті яйця.
Як і в минулі роки, так і нині, встановлення цін/тарифів на природний газ та пов’язані з його споживанням комунальні послуги відбулося без належного обґрунтування!
Уряд продовжує цинічно обдурювати людей, розповідаючи історії про вимоги МВФ, ринкові реалії, руку Кремля і т.д. Державні компанії перетворились на олігархічні клуби закритого типу, де накопичуються мільярди гривень – усе з кишені українців.
Газ наш, а ціна за нього – європейська?
Останнім часом на державному рівні практикується мода на все іноземне: іноземні експерти, радники, реформаторський досвід, кредити, закупівлі тощо. Газова сфера не стала винятком. Тут також вирішили запровадити європейські ціни, але, звісно, з вітчизняним шиком.
За інформацією НАК "Нафтогаз України" у 2017 році поставки імпортованого газу в Україну здійснювались винятково з європейського газового ринку. У порівнянні з 2016 роком імпорт газу збільшився на 27% – з 11,1 млрд куб. м до 14,1 млрд куб. м.
Якщо врахувати, що у 2017 році в Україні було видобуто 20,5 млрд куб. м газу, то імпортна складова у загальному балансі газу складає близько 40%.
Тобто ми продаємо українцям український газ за європейськими цінами. Звідси і відповідь – як сформувались в державних компаніях всі ці мільярдні «накопичення».
Чи може бути дешевше?
Зрозуміло, що газ – це товар. І за будь-який товар потрібно платити гроші. Але платити – не означає переплачувати у кілька разів.
На думку низки експертів, уже сьогодні ціна на газ для населення може бути зменшена.
Уряду достатньо збалансувати оптову ціну на газ (який "Укргазвидобування" продає "Нафтогазу України") таким чином, аби компанія "Укргазвидобування" покрила абсолютно всі свої витрати - не заробляючи, але й не зазнаючи збитків.
Такий же підхід застосувати до "Нафтогаз України".
Проведені розрахунки показують, що беззбиткову діяльність цим підприємствам забезпечать тарифи на газ для населення та підприємств теплокомуненерго, які можуть бути на 71,6% нижчі від нинішніх. Це не романтичні мрії. Це звичайні розрахунки.
Зокрема, для потреб населення ціна на газ (разом з усіма витратами на транспортування) може бути знижена з нинішніх 6957,90 грн за 1000 м. куб. до 1975,8 грн за 1000 м.куб, а для підприємств теплокомуненерго – з 6809,64 грн за 1000 м. куб. до 1933,9 грн за 1000 м.куб.
Слід враховувати, що у вартості тепла та гарячої води близько 75% - це вартість газу. Відповідно, якщо вона знижується для підприємств теплокомуненерго, то тарифи на тепло та гарячу воду для населення також знизяться щонайменше на 65%.
Питання залишається лише одне – чи хоче влада реальних змін у цій сфері? Адже без політичної волі нічого не буде. Нам і далі пропонуватимуть «прикрутитись», і якомога тугіше, щоб дихали, але через раз.
Чим така політика закінчиться? Не хочеться і прогнозувати, бо видається, що втомлені свавіллям українці можуть уже дуже скоро «прикрутити» тих, хто сьогодні з них останню шкуру здирає. Людей завели в боргову пастку, але це зовсім не означає, що вони там мовчки сидітимуть.