У терористів завжди єдина мета – залякати. Вони підбирають день, місце, обставини, які б спричиняли якнайбільший шок і біль. Удар по Ніцці у День взяття Бастилії у липні – це удар не просто по Франції, це був удар по ідеї демократії, яка народжувалася, зокрема, і завдяки Французькій революції. Теракти в Бельгії – це символічний удар по всьому Євросоюзу, амбітним цілям із об'єднання зусиль задля спільного процвітання, миру, захисту верховенства права. Удар по Німеччині напередодні різдвяних святкувань – це удар по вірі, надії, мріях. Німеччина, яка останні сімдесят років трималася осторонь будь-яких інтервенційних дій у світі, робила наголос на вирішенні конфліктів шляхом діалогу, стала об'єктом насильства. Терористи вчинили напад на країну, яка, попри непопулярність цього кроку, гостинно надавала притулок сотням тисяч біженців із Сирії.
Теракт стався саме на тлі появи суспільної солідарності у країнах Заходу, намагань зупинити звірства в Сирії проти цивільного населення. Кадри зі зруйнованого Алеппо не могли лишити байдужим, не можливо було спостерігати з холодним серцем за стражданням тисяч дітей.
Абсолютний цинізм – завдати удару саме в різдвяні дні по тій країні, яка виступає за діалог, а не застосування військової сили; саме по тій країні, яка стала новою батьківщиною для сотень тисяч біженців.
Найважче в такій ситуації обрати правильну відповідь. Не зреагувати? Це лише надихатиме терориста. Відповісти насильством на насильство? Це може призвести до спіралі насильств.
Упевнений, що Німеччина знайде мудре рішення. Потрібна ще більша солідарність, ще більша згуртованість усіх європейських країн для протидії тероризму, а головне – для протидії тим, хто сприяє розпалюванню насильства не лише в Близькосхідному регіоні.
Перемога Німеччини у цьому питанні стане перемогою і України, яку підтримує останні роки Берлін. Поразка ж Німеччини стане поразкою усього цивілізованого світу.