Про новації
Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільгосптоваровиробників" названо “аграрним”, а окремі, навіть поважні ЗМІ, встигли охрестити цю подію “реваншем агрохолдингів”, назвавши поверненням “скандальних пільг” аграріям. Хоча насправді від нового законопроекту, якщо він все таки буде ухвалений, виграють всі і підприємці і прості українці.
Головною новацією закону є введення єдиного публічного реєстру заяв на бюджетне відшкодування; запровадження обов'язку відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв. Це та норма, яка найбільше потрібна бізнесу.
Адже у чиновника завжди була спокуса скористатися темою відшкодування для тиску на бізнес, коли таке відшкодування відбувалося для одних в автоматичному режимі, а для інших — у “ручному”. В результаті в країні вибудувалася ціла система “тіньової економіки”, де за певний відсоток конвертаційні центри допомагали підприємцям, в основному середнім, повернути хоча б частину ПДВ, яке “зависало” у податковій системі.
Вимога публічності у відшкодування ПДВ була однією з основних ще під час перших страйків аграріїв. Фермери, підприємці, як правило, є сумлінними платниками податків, а проблеми виникали тільки у відносинах з корумпованою системою через відсутність прозорості. Тепер є шанс, що відшкодування ПДВ стане прозорим.
Читайте такожЭффект от налоговых льгот на производительность сельхозпредприятий
Про вигоду для українців
Другий важливий пункт, що викликає чи не найбільше критики окремих людей, очевидно, далеких від реальної економіки — це відновлення до 1 січня 2018 року дії спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Хочеться нагадати, що спецрежим ПДВ був лише компенсацією, яка дозволяла українським аграріям конкурувати. Кошти акумулювалися і вкладалися у виробництво. При цьому найбільше від цього режиму вигравали не великі агрохолдинги, як представляють у ЗМІ, а переважно м’ясне та молочне тваринництво, малі та середні господарства, які забезпечують продуктами харчування, у першу чергу, український ринок. Через скрутну економічну ситуацію, пов’язану в тому числі і з різким знеціненням національної валюти, що є не в останню чергу наслідком непродуманої діяльності уряду, агровиробники у кращому випадку вийшли на беззбитковість у цьому році. При цьому вони апріорі перебувають у нерівних умовах зі своїми європейськими та американськими колегами. У перших є дотації на рівні 200-500 Євро на гектар. Інші мають доступ до кредитів під 3-5 % річних. Український виробник не має ані першого, ані другого і змушений орієнтуватися виключно на свої оборотні кошти. Ці кошти йому і давав спецрежим ПДВ.
Якщо відійти від фінансів, то безпосередньо простим людям скасування спецрежиму ПДВ загрожувало повним зникненням з полиць магазинів українського м’яса, молочних продуктів. Ціна на них могла вирости на 40 % і більше. Також варто нагадати, що сільське господарство і переробка становлять на сьогодні близько третини ВВП, майже 15% зайнятого населення, і один період складала 38 % валютних надходжень. Різке падіння у цьому секторі призвело б до загострення проблеми безробіття і ще більшого знецінення національної валюти, що напряму впливає на купівельну спроможність кожного українця.
Читайте такожАграрная отрасль за последний год стала менее коррумпированной, - депутат
Висновок
Кошти для збалансованого бюджету потрібно шукати в інших місцях, зокрема через оптимізацію державного апарату. У нас сьогодні в НБУ працює у двадцять разів більше працівників ніж в Центробанку Швеції. При цьому ВВП Швеції на душу населення приблизно у 23 рази вищий, ніж ВВП на душу населення в Україні. Теж саме можна сказати про доходи. Тож треба оптимізувати державні витрати, закривати офшорні діри, створювати податкове законодавство таким чином, щоб у бізнесу не було потреби виводити кошти в офшори.
Ухвалений же комітетом проект має бути розглянутий парламентом і вступити у дію у вигляді закону. Тоді ми врятуємо Україну від економічного краху і соціальної кризи.








