Риторика офіційного Китаю тричі змінювалась протягом майже трьох місяців війни. На першому етапі, в кінці лютого – на початку березня, Китай заявив про свій нейтралітет та повагу до суверенітету та територіальної цілісності України, закликав дотримуватись цілей та принципів Статуту ООН задля врегулювання «українського питання» мирним шляхом. Починаючи з 7 березня, коли стало зрозуміло, що російський бліцкриг провалився, риторика Пекіну змінилась. Міністр закордонних справ КНР Ван Ї на пресконференції, що відбулась в рамках щорічної сесії ВЗНП, висунув 6 пропозицій подолання гуманітарної кризи в Україні, оголосивши про екстрену гуманітарну допомогу каналами Китайського Червоного Хреста.
Голосні висловлювання Китаю щодо сприяння в подоланні гуманітарної кризи в Україні, яка продовжувалась протягом усього березня, наштовхувала на думку, що Піднебесна претендує на місце лідера гуманітарної допомоги Україні. 8 березня в режимі відеоконференції з лідерами Франції та Німеччини голова КНР Сі Цзіньпін особисто запевнив у своїй готовності активно допомагати у вирішенні гуманітарної кризи в Україні та, що важливо, застосував слово 战火, тобто назвав війну війною. 21 березня офіційний представник МЗС Ван Веньбін на брифінгу знов говорив про Україну та оголосив про чергову партію гуманітарної допомоги на суму 10 мільйонів юанів. «Китай продовжує відігравати конструктивну роль в сприянні деескалації конфлікту в Україні та готовий докладати зусилля для подолання гуманітарної кризи», – Ван Веньбін.
Українська асоціація китаєзнавців направила запит до Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ) щодо деталей китайської допомоги та отримали роз’яснення: китайський гуманітарний вантаж надійшов каналом Китайського Національного Товариства Червоного Хреста на склад до Європи, а вже потім поступив окремими партіями в Україну.
«Гуманітарна допомога від Китайської Народної Республіки надійшла у березні на склад в Європі. Його розбили на декілька частин, які в подальшому були доставлені до логістичних центрів надання допомоги Червоного Хреста України в Ужгороді, Львові та Чернівцях. В Ужгороді (Чоп) вантаж обсягом 5 тон прибув приблизно 13 березня. До складу входили: спальні мішки, водостійкі матраци, печиво тощо. До Чернівців китайська гуманітарна допомога обсягом 8 тон надійшла 11 березня. Туди доставили сімейні набори, які складались з ковдр, рушників, килимків, ножиць, капців, зубної щітки, столових приборів, побутових речей, ліхтарика, парасольки, шкарпеток, дорожньої сумки тощо. Один сімейний набор розрахований на одну сім’ю. У Львів (пункт пропуску Краковець) вантаж прибув приблизно 17 березня у обсязі понад 8 тон. Туди входили ковдри, дитяче харчування, підгузки, сухі молочні суміші HiPP тощо. Частину вантажу доставили до центрів для внутрішньо переміщених осіб в інші області країни. Отримана допомога частково покривала потреби українців згідно запиту Червоного Хреста України, особливо у дитячих речах, підгузках та харчуванні», – повідомили в Інформаційному відділі Національного комітету Товариства Червоного Хреста України.
Отримана китайська гуманітарна допомога у вигляді товарів першої необхідності на суму в 1,5 мільйонів доларів США частково задовольняє нагальні запити українців, але очевидно не відповідає позиції лідера гуманітарної допомоги. Друга заявлена партія гуманітарної допомоги на суму 10 мільйонів юанів так і не була надана. Китайський Червоний Хрест на зв’язок більше не вийшов. Тут варто зазначити, що Китаю не притаманна практика надання гуманітарної допомоги країнам, постраждалим у збройних конфліктах.
Наприкінці березня питання концепції безпеки та «відновлення миру в Європі» стали ключовими на брифінгах представників МЗС КНР. 1 квітня очільник КНР Сі Цзіньпін публічно виклав своє бачення врегулювання української кризи. Окрім заклику до мирних переговорів, запобігання гуманітарній кризі та врахування законних інтересів обох сторін конфлікту, китайський керманич зазначив про жахливі наслідки «української кризи» для світового господарства та закликав ЄС до спільного контролю над стабільністю світової економічної системи. Китайська економіка за місяць війни вже стикнулася з руйнацією ланцюгів постачання, загрозою продовольчої кризи та застереженням отримати нові санкції у разі підтримки Росії.
Початком третього етапу зміни китайської риторики можна вважати 11 квітня, коли у газеті Женьмін Жибао, яка є рупором офіційного Пекіну, Україну назвали «пішаком США»: «Нинішня українська криза є результатом гри в геополітичні шахи, де США, виступаючи головним шахістом, за допомогою пішака у вигляді України, крок за кроком посилюють пресинг на Росію». 11 квітня та ж газета опублікувала статтю репортера Лі Чживея «США мають нести основну відповідальність за українську кризу» в якій автор на основі посилань на різні джерела, в основному американські, хоче довести китайській аудиторії (стаття не була опублікована іншими мовами) ключову роль США та НАТО в «розпалюванні кризи в Україні», щоб «зберегти свою гегемонію».
У відповідь на таку зневагу від стратегічного партнера України, з яким підписано Договір про дружбу та співробітництво в 2013 році, Українська асоціація китаєзнавців 13 квітня опублікувала на своєму сайті колективне Звернення до Китаю з вимогою «висловити чітке ставлення до російської гегемонії та агресії». Звернення опубліковане трьома мовами та шириться світом через професійні канали.
Офіційний Пекін продовжує звинувачувати США та НАТО у «підливанні масла у вогонь» в Україні: «Справжня мета Сполучених Штатів – не мир, а підтримання конфлікту. Як заявляли самі США, їхня мета – послабити Росію», – речник МЗС Чжао Ліцзянь на брифінгу від 29 квітня. Однак Китай із занепокоєнням висловлюється щодо можливостей розгортання «третьої світової війни» та запевняє світ, що «по-своєму сприяє мирним переговорам». Що означає «по-своєму» достеменно не відомо ні китайським, ні європейським синологам.
Окремої уваги заслуговує голосування Китаю на Раді ООН з прав людини. Як відомо, КНР не підтримала резолюцію щодо розслідування звинувачень у скоєнні російськими військовими злочинів в Україні. Пояснення було надане речником МЗС КНР Чжао Ліцзянєм на брифінгу від 14 травня. Офіційний представник звинуватив Раду ООН з прав людини у неупередженості та відсутності об’єктивності, що «серйозно підірвало її авторитет і спричинило розкол у Раді з прав людини». Розкол полягав у тому, що лише дві країни Китай та Еритрея проголосували «проти», тобто очевидно, що Піднебесна намагається маніпулювати фактами.
Про те, що Китай знаходиться в зоні ризику потрапляння в політичну та економічну ізоляцію, продовжуючи зберігати свій нейтралітет, який все важче відстоювати, говорять і пишуть все більше світових, а також китайських інтелектуалів. В Китаї все, що різниться з офіційною риторикою, миттєво блокується. Справжнім українським інформаційним проривом стало інтерв’ю міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби державному інформаційному агентству Сіньхуа 30 квітня. Хоча його оприлюднили в один день з інтерв’ю лаврова, однак збереження в перекладі кожного слова пана Дмитра, включаючи 入侵 «вторгнення» та 战争 «війна» викликало масу позитивних коментарів у китайських соціальних мережах. Голос українських високопосадовців повинен лунати голосніше в Китаї, бо це дає результат.
Не менш яскравим був виступ експосла КНР в Україні пана Ґао Юйшена на China International Finance 30 Forum. Пан Ґао чітко та аргументовано назвав Україну переможцем в російсько-українській війні. Як Китаю реагувати на це? – питання залишилось відкритим.
Чітка відповідь на це запитання була надана молодим китайським вченим Лю Чжунлянем, який 17 травня опублікував статтю "Небезпечний шлях великої країни" на WeChat каналі «Нова нейтральна позиція» (NEWZLSD). Автор говорить про те, про що в Китаї не хочуть згадувати: «російське вторгнення в Україну є злочинним захопленням країни, і спротив України цілком і повністю є справедливою справою самозахисту. Так само, як в час вторгнення Японії до Китая, опір Китаю японській агресії був справедливою війною китайського народу. США підтримала спротив Китаю та надала підтримку зброєю, а потім Америка відправила свою армію на боротьбу з Японією, звільнила Китай, що був під залізною п'ятою японської агресії, американська військова допомога була справедливою допомогою. Тому, ця допомога Україні від НАТО та США так само і є справедливою допомогою».
Пан Лю застерігає китайську владу, що в разі російської поразки у війні, китайська дружба росіянам буде вже не потрібна. Відбудеться різке переорієнтування на США та Європу з метою знаття санкцій та рятування своєї економіки, а особливо враховуючи близькість культур. На думку вченого, останнім козирем Росії в російсько-українській війни буде зрада Китаю. «Путін – це катастрофа для росіян, і це небезпека для китайців. Путін розпочав українсько-російську війну, цим виснаживши Росію, а також змусивши Китай робити вимушений вибір в ризикованій ситуації», – зазначив Лю Чжунлян.
Китай все ще має шанс зберегти своє обличчя перед світом, перед своїм населенням, ставши на бік цивілізованого світу. Ще є час відмежуватись від російського агресора та стати послом миру, як до цього закликали дружини бійців «Азову». Економічний розвиток Піднебесної та добробут її населення, про яке так піклується Сі Цзіньпін, залежить від американо-китайських дружніх відносин. Російсько-українська війна ще триває. Уся увага зараз прикута до Китаю. Можливо у ці дні визначається місце Китаю у новому світопорядку. Чи зможе Китай визначити його сам?