ГлавнаяБлогиБлог Виктора Круглова

Чому майбутнє освіти України викликає питання

Чи замислювалися ви, скільки часу наші діти проводять у школі? 6–8 годин на добу, тобто 35 годин на тиждень, або понад 150 годин на місяць! Саме стільки часу учні проводять з учителями як медіаторами процесу здобуття знань і навичок. Тобто щодня ми довіряємо вчителям найцінніше, що у нас є, — наших дітей. Спитаймо вчителів, що потрібно їм для успішної роботи протягом року. Майже кожен відповість, що саме підручник — перший помічник учителя в процесі навчання.

Фото: dt.ua

Очевидно, що саме вчитель має «спробувати» підручник першим та оцінити його якість. Чому ж тоді наші інституції вирішили, що 3–5 експертів, чия компетентність, на жаль, не може бути перевірена учасниками Конкурсного відбору, визначають той підручник, який вартий бути оцінений вчителями. Невже людина, яка ховається за сухими цифрами свого шифру, вмотивована дати реальну оцінку підручнику та визначити не лише його майбутнє, а й можливе майбутнє наших дітей? Звичайно, правильно тримати в таємниці імена експертів під час Конкурсного відбору, щоб запобігти будь-якому тискові, але чому після проходження експертизи Інститут модернізації змісту освіти не надає експертизи з підписами (принаймні для того, щоб всі могли переконатися, що конфлікт інтересів відсутній). Повертаючись до реальних кейсів, спеціально не називаю конкретні підручники, щоб залишатися якомога об’єктивнішим (щоб ні в кого не виникало питань на рахунок лобіювання власних інтересів), але таких прикладів, на жаль, уже достатньо. Сьогодні виключно через суб’єктивну думку абстрактних експертів можуть бути знецінені попередні 2 роки навчання в початковій школі, тобто можливість продовжити навчання 25 % учнів країни у 3 класі відповідно до обраної методичної системи. Адже зміна підручника означатиме й зміну методичної системи із зовсім іншою концепцією.

А знаєте все чому? Бо кожний експерт має займатися своєю фаховою справою. Очевидно, що оцінка дизайну та ілюстрацій має залишатися виключно за фахівцями своєї справи, а не залежати від уподобань експерта, який відповідає за змістове наповнення підручника. Або ще: експерт навіть не знає Державного Гімну України і у своєму висновку вимагає розмістити повний текст вірша Павла Чубинського, не зважаючи на те, що законом затверджено редакцію Гімну, яку і розміщено в підручнику. І таких прикладів некваліфікованості експертів можна навести безліч. Про це йшлося під час засідання Круглого столу 4 лютого, присвяченому проблемі якості експертизи шкільних підручників.

Складається враження, що освіту нашої країни просто намагаються знищити, і коли це станеться, ми навіть не зможемо дізнатися, кому завдячувати цим. Особисто я не розумію, навіщо МОНУ суперечити власним принципам прозорості під час Конкурсного відбору підручників для закладів загальної середньої освіти та фактично нівелювати зобов'язання проведення конкурсу на засадах відкритості, прозорості, гласності.

Чекаємо рішення апеляційної комісії та сподіваємось, що розум переможе і вчителі отримають можливість вибрати улюблені підручники.

Виктор Круглов Виктор Круглов , Генеральний директор видавництва "Ранок"
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook, Twitter и Telegram