Якщо перші 2 роки повномасштабного вторгнення можна було приїхати в Брюссель спонтанним набігом і організувати зустрічі за пару днів у форматі кризового менеджменту, то тепер, якщо ви хочете бути ефективними і досягати своїх адвокаційних цілей, то треба навчитись розбиратись в Брюссельській кухні або ж знати, кого запитати про пораду, щоб ваші зустрічі відбулись з тими, хто дійсно має значення для вашого питання і у правильний для цього момент.
У вересні євробюрократи починають потихеньку ліниво стягуватись назад до Брюсселю. Європейська Комісія буде сформована приблизно до початку листопада після слухань у новообраному Європейському Парламенті. Цілком вірогідно, що не всі кандидатури пройдуть це випробування і деяких претендентів завернуть з проханням до країн-членів висунути інших кандидатів (і бажано жінок). Така доля з високої вірогідністю спіткає угорського чинного Комісара Олівера Варгелія, якого Орбан висунув на другий строк.
То що ж, чекати листопада, коли ім’я Комісарів з оборони, розширення, енергетики чи агрополітики будуть опубліковані на сайті Європейської Комісії? «Комісари дають вказівки, але реалізовувати їх мають їхні люди, - каже колишній член Кабінету міністрів. «Коли справа доходить до рівня комісарів, часто буває занадто пізно». Те саме стосується переліку євродепутатів Делегації до Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС. Його ще немає, але вже перша резолюція ЄП окреслила прихильників та опонентів України.
Більша роль “флангових” країн ЄС
Європейські країни продовжують елегантно саботувати ротаційне президентство Угорщини, яке триватиме до кінця року. 29 серпня 2024, замість того, щоб провести зустріч Міністрів закордонних справ ЄС в Будапешті, неформальне зібрання відбулось в Брюсселі під головуванням Жозепа Борреля, Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Окрім Угорщини і подекуди Словаччини зростаючий вплив центрально та східноєвропейських держав позитивно відображається на політичних терезах ЄС щодо України.
Від початку заснування ЄС всі рішення залежали від першочергової франко-німецької політичної на те згоди. Однак, від початку повномасштабного вторгнення Росії «флангові» держави Європи, що включають країни Скандинавії, Балтії, Польщу, Чехію та Румунію, зазвучали голосніше та впевненіше, кульмінацією чого стало призначення Каї Калас, колишньої прем’єр-міністрки Естонії, новою головною дипломаткою ЄС. Спільна мета цих країн - стримувати Росію, зміцнювати обороноздатність ЄС і підтримувати трансатлантичні відносини.
Це, у тому числі, підкреслила Президентка Європейської Комісії 30 серпня на відкритті форуму GLOBSEC у Празі: “Ви вже багато років тому попереджали про наміри Путіна. Що ж, нам слід було краще прислухатися до Центральної та Східної Європи”. Наступне Президентство Поляків обіцяє продемонструвати, як ці об’єднані сили “флангових країн” можуть зрушувати з мертвої точки найважчі питання. Тому якщо ви ще не познайомились з постійним Представництвом Польщі в ЄС - то зараз саме час.
DG NEAR.E (Ukraine Service) - головний український директорат
Яким би не було ваше питання по Україні, ви будете зустрічатись з DG NEAR.E (Ukraine Service). Буква “E” відповідає за секцію, якої раніше не було. Однак в результаті повномасштабного вторгнення росії та офіційного відкриття переговорів про вступ України в ЄС, потреби Європейської Комісії в менеджменті справ нашої країни значно зросли. Відтак, попередньої структури Support Group for Ukraine, стало недостатньо. За останніми оцінками, кількість євробюрократів у новоствореній секції генерального директорату налічує близько 80 осіб.
Запуск директорату почався ще у листопаді 2022 року, але команда і досі укомплектовується і переміщується між трьома департаментами. З органіграми директорату можна дізнатись лише про голів трьох департаментів, однак під ними є ще підсекції, і хто ті 70+ людей, які працюють під ними ви відтепер не дізнаєтесь, адже Європейська Комісія посилила контроль за даними “щоб уникнути неправомірного тиску на цих колег з боку зовнішніх джерел, доступ до імен та контактних даних співробітників, які не є керівниками”.
Незабаром, український генеральний директорат пообіцяв запустити сайт з поштою для обробки всіх вхідних запитів. Питання, ноти та інші документи далі перерозприділятимуться дескофісером між відповідними колегами. Втім, якщо ваша поїздка в Брюссель вже зовсім незабаром, можете скористатись сайтом EU Whoiswho, на якому досі можна знайти деякі контакти стосовно України. Як альтернатива, українські держслужбовці урядових інституцій також відряджаються в директорат в Брюсселі. Якщо ви дізнаєтесь хто вони, то зможете дізнатись контакти їхніх європейських колег.
Можливі нові лідери “Українського питання” в Європейському Парламенті
У неформальних розмовах з євробюрократами треба врахувати 4 імені важковаговиків, які скоріш за все дуже скоро стануть відомими усім українським лобістам. Однак це станеться не раніше жовтневого пленарного засідання, на якому депутатам роздадуть мандати міжпарламентських делегацій, що дозволить їм публічно висловлюватись на “свої теми”. А поки що, давайте розглянемо досьє цих чотирьох претендентів: трійка лідерів Делегації до Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС - Pekka TOVERI, Helmut BRANDSTÄTTER, Villy SØVNDAL; рапортер по Україні - Michael GAHLER.
Пекка Товері - 63-річний фін, генерал у відставці з блискучою військовою кар’єрою і потужними зв’язками у Вашингтоні. У Європейському Парламенті Пекка представляє Фінську національну коаліційну партію та входить до політичної групи Європейська Народна Партія. Пекка став особливо популярним в медіа, коментуючи російську війну в Україні і, сподіваємось, матиме більше повноважень у комітеті закордонних справ (AFET) та підкомітеті з питань безпеки та оборони (який скоріш за все стане повноправним комітетом).
Гельмут Брандштаттер - 69-річний австрієць, колишній журналіст, член політичної групи “Нова Європа”. Гальмут був головою міжпарламентської групи дружби Австрійського парламенту та Верховної Ради України. Він досить медійний і активно комунікує події в Україні. Більш того, сподіваємось, що він буде активніше залучати німецькомовне медіа до висвітлення війни.
Віллі Севндал - 72-річний данець, колишній міністр закордонних справ Данії (2011-2013) та депутат від Зелених у Європейському Парламентів. На відміну від Пекки, Віллі - повноправний член комітету закордонних справ (AFET). Данець сказав на телебаченні, що данці мають бути готові до того, що їхні солдати можуть бути відправлені в Україну для тренувань та воєнного радництва. Не дивлячись на те, що зелені загалом мають набагато менший вплив у формуванні політичного діалогу у новому 10-ому скликанні ЄП, попередній досвід та регалії Віллі, за умови його призначення, можуть посилити переговорну позицію зелених. Більше того, він також, скоріш за все, увійде в трійку лідерів Делегації Україна-ЄС.
Міхаель Галлер - 64-річний німець, з 25-річним досвідом євродепутатства від політичної групи Європейська Народна Партія. У парламенті попереднього скликання був рапортером по Україні і притрисувався послідовної позиції на підтримку держави. Він також брав активну участь у покращенні Ukraine Facility регламенту, щоб просунути більше інструментів впливу Європарламенту та українського громадського сектору. Найбільш ймовірно, Міхаель продовжить обіймати посаду “головного європарламентаря” по Україні.
Використання штучного інтелекту інституціями ЄС
Звіти дослідницьких та аналітичних центрів, бізнес-асоціацій та інших лобістів стосами лягають на плечі єврочиновників. Брюссельські бюрократи теж люди і не гребують використати ChatGPT чи Bard, щоб зекономити час і швидко добратись до суті пропозицій. Масштаби використання ШІ дійшли тієї межі, що Європейська Комісія сформулювала обмеження щодо використання цього інструменту в роботі інституції, хоча заборона на обробку вхідної кореспонденції до списку не ввійшла.
Іншими словами, якщо лобісти невідповідально поставились до своєї роботи і рясно використовували ШІ у своїх дослідженнях і довідках - в генеральних директоратах та офісах євродепутатів про це дізнаються, бо вони також до нього вдадуться. А якщо матеріал перевищує 5 сторінок, то скоріш за все його також “прогонять” через програму, щоб зробити “вижимку” на пів сторінки. Тому Брюссель все активніше переходить на американську модель, в якій все вміщується на одну сторінку, так званий “One Paper”.
ШІ також помітили в заявці на участь в грантовій програмі Європейського Союзу - Горизонт. Європейський Дослідницький Центр опублікував рекомендації, які рекомендують дослідникам «утримуватися від використання інструментів генеративного ШІ в значній мірі в чутливих видах діяльності, які можуть вплинути на інших дослідників або організації», посилаючись на експертну оцінку та оцінку дослідницьких пропозицій. ЄС вже інвестує в ШІ близько 1 млрд євро на рік через програми «Горизонт Європа» і «Цифрова Європа».
Таким чином, адаптація українських делегацій до нових реалій Брюсселя є ключовим фактором для успішного просування національних інтересів у ЄС. З огляду на зростаючу роль "флангових" країн та зміни в складі європейських інституцій, важливо глибоко розуміти місцеву політичну кухню та вчасно налагоджувати потрібні контакти.