Основний вектор судової реформи був закладений у змінах до Конституції в частині правосуддя та новій редакції закону “Про судоустрій та статус суддів”. Це і запровадження суддівського врядування у вигляді Вищої ради правосуддя, до виключної компетенції якої відтепер належать рішення про призначення, звільнення та надання згоди на затримання та арешт суддів, і скасування всеосяжного суддівського імунітету, який звузили виключно до професійного, і навіть декларування суддями та членами їхніх родин доходів та видатків. Невиконання останнього пункту, до речі, є прямою підставою для звільнення судді.
А ще реформа передбачає переатестацію усіх суддів. Усіх без жодного винятку, якщо вони хочуть продовжувати працювати суддею. В подальшому кожен “рух” судді по суддівський вертикалі чи навіть горизонталі супроводжуватиметься підтвердженням можливості вчиняти правосуддя. Стимулом для понад 6 тисяч суддів має стати підвищена суддівська винагорода, встановлена новою редакцією закону «Про судоустрій та статус суддів», яку вони зможуть отримати тільки після проходження такої переатестації. Це закріплено законодавчо і Вища кваліфікаційна комісія вже приймає заявки під охочих пройти кваліфікаційне оцінювання.
Багато суддів, ще на початку судової реформи і задовго до оголошення про початок переатестації вирішили скласти повноваження. Що ж, це їхнє законне право, що дозволило одразу очистити судову систему від тих, хто був неготовий до ретельних перевірок знань, усіх попередніх рішень та статків тещ та свекрів.