Для того, аби врегулювати це питання на законодавчому рівні, нами був розроблений і зареєстрований у Верховній Раді законопроект №2353а «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом», що вже схвалений профільним комітетом і рекомендований до розгляду у сесійній залі. Цей документ має стати основним для регулювання відносин, пов’язаних з нездатністю фізичної особи виконати свої зобов’язання.
Законопроект розроблений з урахуванням рекомендацій Світового банку, викладених у його Звіті про існуючі системи банкрутства фізичних осіб у світі, схваленого у 2013 році, завдяки чому нам вдалось знайти розумний баланс між захистом інтересів як боржника, так і кредитора. Це дозволить, з одного боку, підтримати громадян, що потрапили до складних життєвих обставин і більше не можуть виконувати взяті на себе обов’язки, а з іншого боку, збережемо банківську систему, розхитування якої може завдати непоправної шкоди. Банки ж, як і інші кредитори, хоча й можуть щось втрачати у разі їх погодження на реструктуризацію боргу, в цілому виграють за рахунок очищення їх балансів від безнадійних боргів.
Законопроект визначає чіткі критерії, відповідаючи яким людина може звернутися до реабілітаційних процедур:
- сумлінний громадянин, який опинився в стані неплатоспроможності з незалежних від нього причин;
- громадянин, якого віднесено до категорії вразливих верств населення;
- наявність у боржника високого рівня заборгованості;
- доведена неплатоспроможність боржника і неможливість вирішити проблему через позасудові способи.
Пропонується, що справи про банкрутство фізичної особи розглядатимуться господарським судом за місцем її проживання, що дасть можливість забезпечити професійний розгляд такої специфічної категорії справ. Порушуватиметься справа, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника – фізичної особи сукупно становлять не менше 100 мінімальних розмірів заробітної плати, а до боржника фізичної особи-підприємця – не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом двох місяців після встановленого для їх погашення строку.
У законопроекті також передбачені судові процедури (загальні і спрощені) і певні особливості для окремих категорій боржників, що відповідає найкращій світовій практиці.
Загалом же пропонується три загальні судові процедури, якими може скористуватися громадянин:
1) реструктуризація боргів боржника: строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про банкрутство не може перевищувати 3 роки У разі погашення боргів за іпотекою, строк реструктуризації боргів може становити до 5 років. За наявності підстав господарський суд може продовжити такий строк.
2) задоволення вимог кредиторів – шляхом реалізації майна;
3) мирова угода.
Законопроект також встановлює багато преференцій для боржників, як наприклад:
У разі продажу об’єктів нерухомості боржника, переважне право на їх придбання належить членам його сім’ї.
За наявності погашення кредиту на придбання житла понад 50 відсотків господарський суд може не відчужувати таке нерухоме майно.
Водночас законопроект передбачає випадки, коли суд може відмовити у звільненні фізичної особи від зобов’язань після завершення процедури задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство. Це є бар’єром на шляху зловживання у процедурах банкрутства і шахрайського використання системи - тестом на добросовісність.
Слід також відзначити, що проходження процедури банкрутства для фізичної особи має й певні наслідки: протягом п’яти років після визнання боржника банкрутом він не може брати на себе зобов’язання за договорами позики і кредитними договорами, а також не може укладати договір поруки, передавати майно у заставу без зазначення цього факту.
Якою б не була складною та незвичною для наших громадян процедура банкрутства, по її завершенні усі борги особи можуть бути списані і їй надається другий шанс, що має свої негативні наслідки, але це новий старт для людини. І саме на такий старт сьогодні чекають десятки тисяч українців.