Продав житло після початку великої війни – теж можуть відмовити.
Був змушений оформити реєстрацію в окупації вже після захоплення території - ще одна причина залишитися без допомоги.
І тут виникає головне питання.
Ми взагалі будуємо систему підтримки людей, які втратили все? Чи систему пошуку підстав, чому їм можна не допомагати?
Люди продавали житло не від хорошого життя. Хтось оплачував лікування. Хтось рятував дітей. Хтось просто виживав.
Люди реєструвалися в окупації не тому, що підтримували окупантів. А тому що без цього часто неможливо було отримати медичну допомогу, оформити документи чи просто існувати.
А тепер усе це може стати підставою сказати: «Вибачте, державна підтримка вам більше не дозволена».
ВПО не просять привілеїв. ВПО просять не карати їх вдруге за те, що росія вже забрала їхній дім. А вони якось спромоглись подбати про себе самі.
Бо складається враження, що після втрати житла людина має ще пройти державний квест під назвою: «Доведи, що ти достатньо постраждав».
Саме так і будується політика остаточного розчарування людей.
Читайте також«Люди кремують померлих і тримають коробочку в себе — не знають, де ховати. Бо переїжджають не один раз з різних причин»