Тому пошук альтернативних шляхів – це вимога часу. І один з таких шляхів вже знайдено – виробництво вітчизняного замінника імпортних нафтопродуктів – біоетанолу, який отримують при переробці натуральної сировини, що містить вуглеводи. Наразі це практично єдиний можливий шлях для забезпечення енергетичної незалежності країни, яким можна прямувати просто зараз.Тим більше, що вітчизняний агропромисловий комплекс здатний за короткий термін наростити виробництво біоетанолу. Потенційні можливості цього напряму величезні: тільки завдяки переробці 10 млн тонн кукурудзи Україна може виробляти не менше 4 млн тонн біоетанолу. Також можна використовувати і надлишки зерна, які не переробляються в харчові продукти або на корм. Так, декілька років поспіль обсяги виробництва пшениці перевищують обсяги її споживання. Перехідні залишки можуть стати чудовою сировиною для біопалива. Але з економічної точки зору найдешевше використовувати для переробки цукрові буряки, а точніше патоку, яка виробляється при їх переробці. Із одного гектара цукрових буряків можна виготовити 4 тисячі літрів біоетанолу. Як бачите, можливості та потенціал присутні. Тепер справа за тим, щоб створити сприятливі умови для виробників альтернативного пального. Адже після приєднання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства у нашої держави виникли зобов'язання щодо імплементації Директив ЄС 2009/28/ЄС про запровадження біопалива, яка вимагає до 2020 року наростити частку біоетанолу в автомобільному паливі до 10%.
Раніше розвиток біоетанольного напряму стримувався монополією на виробництво цього виду палива та надмірною зарегульованістю. Однак у 2015 році Міністерство аграрної політики і продовольства зробило важливий крок з дерегуляції, який був націлений активізувати розвиток ринку альтернативних видів палива в Україні. Зокрема, Кабінетом міністрів прийнято постанову №319 від 20 травня 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 №1375», яким виключений перелік спиртових заводів, що мають право на виробництво біоетанолу. Також в 2015 році було скасовано ліцензування виробництва біогазу та рідких видів біопалива.
Таким чином, дерегуляція відкрила бізнесу ще один новий ринок, який раніше був монополізованим. Завдяки цьому в Україні активізувалася діяльність з виробництва альтернативного пального. Цим напрямом зацікавились й іноземні інвестори. Наприклад, нідерландський інвестиційний фонд FreezOil серйозно розглядає можливість будівництва в Черкаській області заводу з виробництва біоетанолу. Впевнений, це не останній інвестор, який зацікавився можливістю розвивати власні потужності з виробництва біоетанолу в Україні.
Біоетанольний напрям має стати одним з ключових для нашої країни. Продукції для біоетанолу у нас вдосталь, і цим треба користуватись. Дотримуючись балансу між продовольчими потребами суспільства і загрозою продовольчій безпеці держави, Україна може стати енергетично незалежною державою.