ГоловнаБлоги

Технологічне майбутнє сільського господарства

Сільське господарство знаходиться на порозі так званої «технологічної революції», двигуном якої виступає штучний інтелект.

Фото: Сергей Нужненко

Роботизація та інформатизація виробництва, новітні підходи до управління господарством складають ядро інноваційного процесу. Інноваційні технологічні продукти включають в себе пристрої для спектрального аналізу ґрунту та сільськогосподарських культур, різноманітні датчики, ІТ-технології для ведення точного землеробства, роботів та засоби цифрового зв'язку. Крім того, на місцях використовуються геолокаційні технології (такі як системи глобального позиціонування (GPS) та географічні інформаційні системи), безпілотні літальні апарати (дрони), автоматичне керування обладнанням, робототехнічні системи доїння та годівлі тварин. Цей перелік можна продовжувати. Але чому саме сьогодні інновації так необхідні? …

Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), загальна чисельність населення до 2050 року становитиме 9,2 мільярда. Це означає, що навантаження на сільське господарства зростатиме дедалі більше, особливо з урахуванням тенденції зменшення кількості земельних та водних ресурсів.

Сьогодні неможливо просто засіяти зерновими більше полів або збільшити площі пасовищ. Тому на порядку денному гостро стоїть питання граничної інтенсифікації сільського господарства за принципом «робити більше, використовуючи менше». Інакше кажучи, завдання полягає в тому, щоб компенсувати брак природних ресурсів можливостями людського інтелекту. Вирішити цю проблему дозволяють нові технології.

Передові країни з потужним АПК вже починають використовувати високі технології, в тому числі дрони, супутники, GPS-зв’язок, навіть роботів. Це такі країни, як Австралія, Канада, Нова Зеландія, США, сільгоспвиробники ЄС.

Зокрема, в США за минулі роки було започатковано декілька цікавих стратапів. Серед них – інноваційне рішення компанії AgCode, що допомагає виноградарям відстежувати врожай, польові умови і зрілість винограду, щоб максимально збільшити виробництво. Сім із десяти винзаводів США вже використовують технологію AgCode.

Інший науковий стартап Clear Labs створив базу даних світових продуктів харчування, вивчаючи їжу на молекулярному рівні. Мета проекту полягає в тому, щоб, використовуючи цю інформацію, допомогти реалізаторам продукції у виборі безпечних продуктів та кращих постачальників.

Однак сьогодні використання та створення інноваційних технологій не обмежується вище згаданими країнами.

Наприклад, нещодавно у В'єтнамі започатковано стартап «Sero», пов’язаний зі збором даних про сільськогосподарські культури. Стартап заохочує виробників рису фотографувати хворі культури та завантажувати знімки в Інтернет. Ці фотографії використовуються в процесі «навчання» комп'ютерів розпізнавати хвороби рослин. Компанія стверджує, що її «віртуальний вчений» здатний виявити 20 хвороб рослин з точністю від 70 до 90 відсотків. В процесі розвитку технології передбачається, що фермери зможуть отримати діагностики захворювань рослин і варіанти лікування за допомогою смартфону.

В Ізраїлі компанія CropX розробила програмне забезпечення, яке має на меті збільшити врожайність, зосередивши увагу на економії води та енергії. Завдяки вбудованим датчикам система автоматично доставляє кожній рослині правильну кількість води, а не поливає ціле поле за раз.

Україна, до речі, також не стоїть осторонь він сучасних тенденцій в сфері аграрних технологій.

У 2017 році агрохолдинг «Мрія» почав впроваджувати новий проект -«Планшет агронома». Програма дозволяє агроному оперативно отримувати повну інформацію про кожне поле – скільки гектарів, які культури на ньому вирощуються і вирощувалися раніше, які технологічні операції проводилися, скільки вносили добрив. Друга функція впроваджуваної програми — моніторинг полів, що дозволяє всім агрономам робити позначки безпосередньо в планшеті по кожному полю, додаючи свої коментарі, фотографії полів, вносячи прогнозовану врожайність культур і багато інших характеристик. «Планшет агронома» дає можливість повністю відійти від паперової звітності щодо робіт в полі.

Одночасно команда українців із Дніпра, в яку входять агрономи, інженери систем управління, а також архітектори, розробила і впроваджує концепт автономного сільськогосподарського робота AgroSmart L, здатного автоматизувати всі польові работи. Такого помічника охоче б прийняли фермери, які використовують технології точного землеробства, адже він оснащений великою кількістю датчиків і зможе під час роботи збирати інформацію про вологість, кислотність ґрунту, стан посівів та інші дані. Робот буде знати точне розташування кожної насінніни і рослини, зможе самостійно виконувати більшість технологічних операцій.

Аби такі проекти стали системною основою розвитку аграрного сектору, вкрай важливо стимулювати інтерес наших розробників до продукування нових ідей. Насамперед, задля цього разом з командою інноваційного парку UNIT.City започатковано міжнародний конкурс інноваційних технологічних рішень для покращення умов ведення фермерського господарства – AGRITECH Challenge, який стартує вже в кінці листопада.

Мета конкурсу AGRITECH Challenge - відбір перспективних ІТ-проектів, які допоможуть створити технологічно розвинений аграрний сектор. Наше завдання - знайти нові рішення для фермерів, що сприятимуть збільшенню ефективності роботи та знизять витрати.

Конкурс відбуватиметься за підтримки азійського венчурного фонду Forum.

AGRITECH Challenge – це важливий крок до підвищення інноваційного іміджу України.

У перспективі Україна має всі шанси стати флагманом із продукування агротехнологій для всього світу. І наша задача – знайти нові рішення для фермерів, які допоможуть збільшити ефективність роботи та знизити витрати.

Олексій Павленко Олексій Павленко , Міністр аграрної політики та продовольства України (2014-2016)
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram