Чи отримуватиме державний бюджет прибуток від лотерейного бізнесу?

Свого часу відомий економіст Ернандо де Сото підмітив закономірність: економічно відсталі держави, як на перший погляд не парадоксально, не зацікавлені в прозорості економіки. При цьому аргумент, що прозорість економіки суттєво збільшує надходження до бюджету, не впливав на урядовців Бразилії чи Мексики. Їхня непохитність відверто дивувала де Сото. Втім, надалі, заглибившись в проблеми лібералізації економік країн, що розвивалися, він дійшов висновку: «поза легальний бізнес віддає у вигляді хабарів та відкатів представникам влади від 10 до 15 % річного прибутку». Відтак, бажання влади зберігати існуючий порядок речей стає цілком очевидною. 

Олександр Москалюк Олександр Москалюк , Кандидат юридичних наук, експерт з конституційного права

Фото: Владислав Мусиенко

Україна, на превеликий жаль, не є винятком. І це зрозуміло, природа чиновників кругом однакова. Вони завжди прагнути отримувати свій персональний зиск, використовуючи при цьому своє становище. А як тоді можна пояснити те, що вже більше як півроку в суспільстві та експертному середовищі обговорюється тема щодо необхідності пере ліцензування лотерейного бізнесу, в той же час жодних зрушень так і не відбулося. Відтак бюджет України в 2018 році може недоотримати вже раніше обіцяних близько одного мільярду гривень на рівному місці. Очевидно, що недонадходження таких сум до державного бюджету комусь вигідно. Питання кому? Все просто його вирішення залежить від волі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та Міністра фінансів Олександра Данилюка. Не знаю чи зміни правил на ринку лотерей саботується ними свідомо чи ні, але якщо вірити Ернандо де Сото, то ціна відкату може сягати 100-150 млн гривен. Вочевидь сума більш ніж достатня для того, щоб залишати ситуацію неврегульованою, внаслідок чого тіньовий бізнес і російські компанії і далі тримуватимуть надприбутки без жодної користі для суспільства.

Чи є вихід з цієї ситуації? Практика останніх кількох років доводить, що суспільно корисні рішення, які невигідні чиновникам, врешті решт можуть бути прийнятими лише під впливом громадянського суспільства. Цікаво побачити, чи зможе цього разу громадянське суспільство вплинути на позицію Гройсмана та Данилюка.

Олександр Москалюк Олександр Москалюк , Кандидат юридичних наук, експерт з конституційного права