Село Велика Добронь. 98% населення тут - угорці, інші 2% - українці, які поєднані родинними зв'язками із угорцями. Інфраструктурі цього села позаздрить будь-яке село на Полтавщині чи Сумщині: рівні дороги, гарне асфальтування, сучасний ремонт в закладах освіти.
Між ж собою на ринку та на вулиці тут говорять виключно угорською. Якби не вказівники, що дублюються українською, то могло б здатися, що ви точно вже не в Україні. А один з найбільших традиційних національних куточків України в цьому селі - це кабінет сільського голови. Тут поруч з українськими нагородами, калиною та прапорами, замість портрета гаранта - портрет Тараса Шевченка. Тут сміються, що президенти змінюються, а Шевченко- вічний.
У це село найчастіше приїжджають журналісти, які ставлять під сумнів лояльність угорського населення до України. Сільський голова нарікає на журналістів, які провокують скандали навколо мовного питання угорців Закарпаття, хоча самі ж ці журналісти нерідко говорять між собою російською мовою. Це дає привід замислитися: хто і навіщо підігріває градус непорозумінь в різних регіонах України?
Про мову
Чи можуть діти в цьому селі вільно декламувати того ж Шевченка? Останніми роками найбільше обурює сільську владу мовне питання. Вчителька української мови та літератури розповідає, що однією з причин, чому молодь виїжджає до Угорщини, є неможливість здати незалежне тестування з української мови та літератури, та як наслідок - вступити до вишів. Відсутність україномовного середовища, постійної практики спілкування, різниця між групами мов фінської та слов’янської, алфавіту кирилиці та латиниці ускладнює вивчення мови для угорців Закарпаття.
За даними сайту українського центру якості освіти, кількість людей, які не здали ЗНО з української мови та літератури у 2019 у с. Велика Добронь – 18%, по Україні цей же показник – 15,48%.
У Великій Доброні нарікають на відсутність окремих програм для вивчення української мови для учнів як для іноземців. За цими програмами неодноразово зверталися до Верховної Ради України. Це мають бути програми, які б дозволили почати вивчення української мови з мислення українською. Вчителі діляться своїм враженням, що готуючись до ЗНО, діти шукають підмет та присудок, але чи розуміють вони саме речення - програма цього не передбачає.
Допомогти з вивченням української мови могли б позашкільні розвиваючі курси та програми позашкільного дозвілля. Метою яких було б забезпечення постійної практики спілкування молоді українською. У 2016 році безкоштовні курси української мови були поширені на Сході України. Проте, підтримка мови в країні лягає на плечі волонтерів та громадських організацій, та має достатньо ситуативний характер, що не створює умови для вивчення мови, зокрема, у прикордонних населених пунктах.
Про сепаратизм
Угорці з Великої Доброні розповідають, що про існування свого «сепаратизму» дізналися з телебачення. Себе ж називають локальними патріотами, які дуже люблять Закарпаття та визнають себе громадянами України. Здебільшого на Закарпатті люди спростовують можливість будь-якого втручання Угорщини у цілісність кордонів України. Саме через неагресивну політику Угорщини, пояснюючи це тим, що Угорщина - європейська країна, яка є членом НАТО. Тут декларуються інші підходи до країн-сусідів, адже ніякі військові втручання на територію іншої країни неможливі.
Якщо настроїв військової інтервенції з боку Угорщини й нема, то фінансова та соціальна допомога для угорців в Україні присутня. Через благодійні фонди чи громадські організації тут допомагають з інфраструктурними проектами та розвитком місцевого фермерства. Велика Доброня відома вирощуванням та продажем паприки. Угорці запевняють, що їм допомагає Будапешт, бо їм шкода своїх людей, які живуть за низьких соціальних стандартів. Та щиро вважають, що інвестиції, які надає Угорщина покликані для того, щоб угорці залишилися в Україні та не виїжджали.
Є багато міфів та скандалів про зовнішню політику Києва та Будапешта. Але угорці, які проживають на Закарпатті, запевняють: вони не мають намірів від’єднуватися, тут немає “сепаратистських” настроїв, тут знають і розуміють, що вони - громадяни України. Та будь-які ідеї, що хтось когось забере - не можуть уявити.
Щоб не шукати чужих серед своїх, Україна має звернути увагу на підтримку української мови, лагідної українізації через програми та підвищення якості спеціалістів (вчителів). Робити інфраструктурні проекти, які мають єднати регіони, щоб Київ був ближчим, ніж Будапешт.