Коли в Україні мають відбутися чергові парламентські вибори: в 2023 чи 2024 році?

Здавалося б, що може бути більш простішим, ніж визначити дату парламентських виборів, якщо строк повноважень Верховної Ради України 5 років? Але не все так просто, як здається, на перший погляд, адже дискусія щодо календарної дати наступних чергових виборів до ВРУ з’явилася майже відразу після розпуску Парламенту у травні 2019 року.

Фото: president.gov.ua

В чому ж проблема? Річ у тому, що в чинній редакції Конституції закладена така модель обчислення дат виборів та строків повноважень Парламенту:

  • строк повноважень ВРУ становить п’ять років (частина п’ята статті 76);
  • чергові вибори до ВРУ відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень ВРУ (частина перша статті 77);
  • позачергові вибори до ВРУ призначаються Президентом і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень ВРУ (частина друга статті 77);
  • ВРУ збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів (частина третя статті 82);
  • повноваження ВРУ припиняються у день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання (частина перша статті 90);
  • у разі закінчення строку повноважень ВРУ під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВРУ, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану (частина четверта статті 83).

Оскільки у 2019 році вперше в історії незалежної України позачергові вибори до ВРУ відбулися влітку (тобто 21 липня 2019 року), а сама ВРУ набула своїх повноважень 29 серпня того ж року, то простий математичний підрахунок років повноважень ВРУ IX скликання дозволяє виявити, що відповідно до логіки Конституції остання неділя жовтня п’ятого року повноважень ВРУ – це 29 жовтня 2023 року:

  • 1-ий рік повноважень: 29 серпня 2019 р. — 28 серпня 2020 р.;
  • 2-ий рік повноважень: 29 серпня 2020 р. — 28 серпня 2021 р.;
  • 3-ій рік повноважень: 29 серпня 2021 р. — 28 серпня 2022 р.;
  • 4-ий рік повноважень: 29 серпня 2022 р. — 28 серпня 2023 р.;
  • 5-ий рік повноважень: 29 серпня 2023 р. — 28 серпня 2024 р.

А отже, фактичний строк повноважень ВРУ IX скликання буде трохи більший за 4 роки, а не 5 років, як це передбачає частина п’ята статті 76 цієї ж Конституції. Натомість якщо чергові вибори до ВРУ проводити в жовтні 2024 року, то строк повноважень ВРУ IX скликання все одно не буде рівно 5 років, а буде трохи довшим. Очевидно також, що неможливо провести вибори до ВРУ у 2023 році з розрахунком того, що новообраний Парламент набуде повноважень 29 серпня 2024 року, оскільки порушується інше положення Конституції України, відповідно до якого ВРУ збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.

Дотримання якої конституційної вимоги є більш важливим: про чіткий строк повноважень Парламенту чи про фіксовану дату чергових виборів до ВРУ?

Для початку важливо розуміти, що фактичний і юридичний строк повноважень постійно діючих виборних органів (таких як, наприклад, парламент), як правило, не збігається на практиці, оскільки часовий момент «старту-фінішу» їхніх повноважень прив’язаний до дня набуття повноважень новообраного органу, а не до дня спливу N-нної кількості років їхньої роботи. У першій редакції Конституції не було прямої згадки про 4-річний строк повноважень Парламенту: народні депутати України обиралися строком на чотири роки (частина перша статті 76) і чергові вибори до ВРУ відбувалися в останню неділю березня четвертого року повноважень ВРУ (частина перша статті 77).

В ідеалі, звісно, фактичний і юридичний строк повноважень Парламенту мав би збігатися, однак проблема нашої моделі обчислення строку повноважень Парламенту полягає в тому, що вона працює безперебійно лише у тих випадках, коли ВРУ не розпускається. Ось, для прикладу, дні «старту-фінішу» повноважень Парламенту до 2006 року включно:

  • ВРУ ІІ скликання, обрана на чергових виборах 27 березня 1994 року, набула повноважень 11 травня 1994 року;
  • ВРУ ІІІ скликання, обрана на чергових виборах 29 березня 1998 року, набула повноважень 12 травня 1998 року;
  • ВРУ ІV скликання, обрана на чергових виборах 31 березня 2002 року, набула повноважень 14 травня 2002 року;
  • ВРУ V скликання, обрана на чергових виборах 26 березня 2006 року, набула повноважень 25 травня 2006 року.

Як бачимо, строк повноважень Парламенту був дійсно (хоч і не буквально) 4 роки. Аналіз первинної редакції Конституції 1996 року дозволяє припустити, що автори Основного Закону вважали сценарій розпуску ВРУ малоймовірним, оскільки на той момент існувала лише одна-єдина підстава для розпуску Парламенту (Президент України може достроково припинити повноваження ВРУ, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися), і на практиці це положення Конституції так ніколи не було реалізовано.

Але після конституційної реформи 2004 року ці «правила гри» були змінені. По-перше, був збільшений строк повноважень Парламенту з 4 до 5 років. По-друге, була скасована фіксована дата чергових виборів до ВРУ: чергові вибори до ВРУ мали відбуватися в останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень ВРУ (на практиці це положення так і не було реалізовано через розпуск ВРУ у 2007 р., а чергові вибори у 2012 р. відбулися на підставі іншої редакції Конституції). По-третє, з’явилися дві нові підстави, коли Президент має право достроково припинити повноваження ВРУ. У зв’язку з тим, що зростала імовірність проведення позачергових виборів до ВРУ, була змінена формула визначення дати чергових парламентських виборів. Однак, навіть якщо проводити вибори в неділю останнього місяця п’ятого року повноважень ВРУ, то строк повноважень ВРУ все одно буде перевищувати 5 років щонайменше на 1-1,5 місяці через організаційні питання, пов’язані з виборчим процесом, — і це розуміли автори змін до Конституції.

30 вересня 2007 року вперше в історії українського парламентаризму відбулися дострокові парламентські вибори і була обрана ВРУ VI скликання, яка набула повноважень 23 листопада 2007 року. У 2011 році після того, як у попередньому році Конституційний Суд у неправовий спосіб відновив дію Конституції України у редакції 1996 року, частина перша статті 77 Основного Закону була змінена втретє (поточна редакцію), і Парламент повернувся до практики проведення чергових виборів за фіксованою датою, лише замість березня вибори мали проводитися у жовтні.

ВРУ VI скликання — єдина каденція Парламенту, фактичний строк повноважень яких був максимально наближений до юридичного 5-річного строку, однак ці строки все одно не збігалися, оскільки Парламент пропрацював довше: з 23 листопада 2007 року до 12 грудня 2012 року. А якщо повноваження ВРУ IX скликання не будуть припинені достроково, то вперше в історії парламентаризму фактично строк повноважень Парламенту буде суттєво менший за 5 років.

Який висновок можна зробити з цього? По-перше, у тексті Конституції недоцільно одночасно передбачати і строк діяльності Парламенту, і дату проведення чергових виборів, а достатньо просто чітко визначити, коли відбуваються наступні чергові вибори, на підставі чого і так зрозуміло, на скільки років обирається Парламент. По-друге, необхідно відмовитися від практики планування чергових виборів на жовтень місяць, оскільки бюджетний процес у Парламенті може опинитися під загрозою. І, по-третє, у Конституції було б доцільно закласти чітку часову рамку щодо проведення чергових виборів, які були перенесені у зв’язку з надзвичайним чи воєнним станом, оскільки, зрозуміло, що такі «надзвичайно-чергові» вибори у такому випадку не будуть черговими виборами у безпосередньому розумінні частини першої статті 77.

Що ж тоді робити з наступними черговими виборами до ВРУ? Вони мають відбуватися «за графіком» 29 жовтня 2023 року, як того і вимагає Конституція. Оскільки ВРУ є постійно діючим органом, то конституцієдавець все таки наголошує на чіткій даті парламентських виборів, а не на буквальному строку повноважень ВРУ у 5 років. А якщо конституційні вимоги щодо обчислення парламентських виборів на практиці не будуть працювати, або їхнє застосування спотворюватиметься політичною реальністю, то виникає небезпека свавілля, порушення юридичної визначеності та деградації конституційного порядку. В Україні, між іншим, завжди була проблема ще й з календарним строком повноважень Президента, але це вже інша історія.

Олександр Марусяк Олександр Марусяк , експерт Центру політико-правових реформ
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram