ГоловнаБлогиБлог Олени Вишнякової

Контакт з дитиною: як не обділити своєю увагою

В наш час дуже актуальна тема дитячої жаги за контактом, адже нині діти обділені живою комунікацією.

Чому постала така проблема?

Фото: EPA/UPG

Раніше діти були більш залучені до життя батьків: вони ходили з батьками на роботу, допомагали по дому тощо. Сьогодні життя стало легшим та комфортнішим, воно стало більш автоматизованим. Результат в тому, що дітей стало важко залучити до реальних потреб. Як мама 4 дітей, я можу це підтвердити. Діткам важливо давати обов‘язки по дому, щоб вони допомагали, але обов‘язки повинні бути справжніми. Та світ став настільки «автоматичний», що таких потреб, по суті, й нема.

Пандемія та локдауни теж внесли своє, ізолювавши дітей від спілкування з однолітками. Цілий рік онлайн, брак живого контакту. Масковий режим теж негативно впливає на дитячу психіку, адже їм важко зчитувати емоції. До речі, через це, для навчальних закладів, де строгий масковий режим, рекомендується прикріпляти фото дитини на її бейджик.

В наш час акцент на допоміжні інструменти, круте обладнання. Акцент на матеріальне. Батьки шукають школи з найновішим та найкращим обладнанням - воно стало на перше місце.

Проблема гаджетів, які заполонили дитячу увагу та відірвали від реального світу. Як би ми не намагались слідкувати за тим, скільки часу дитина проводить в телефоні чи комп‘ютері, це важко зробити на всі 100%. Але як тільки нам вдається відірвати дітей від гаджетів, їм відразу стає цікавий реальний світ. Як каже мій чоловік: «діти повертаються в сім‘ю». Але як тільки на горизонті знову з‘являються телефон чи планшет, вони ніби відриваються від реального світу.

Ми повинні розуміти, що самі діти не знають, що в них недостатньо живого контакту, спілкування, що забагато часу проводять у гаджетах, що і чому для них є шкідливим і, головне, їм ще важко себе контролювати. Тому ці функції на себе беруть батьки. Але ж, ми розуміємо, що не завжди це і в нас виходить. Й відверто, нам, дорослим, теж ще багато чому вчитись, адже ми лише думаємо, що здатні себе контролювати, але чи правда це, коли ми ловимо себе на тому, що вже годину-другу просто гортаємо стрічку у ФБ чи інстаграмі?

Фото: Global Office

Проблема гаджетів чи ковідних наслідків – це проблема не лише дітей, це проблема суспільства в цілому.

З початку пандемії, проблема живої комунікації дуже загострилась. Якщо раніше, хочуть чи ні, але діти мали ходити до школи й проводити там півдня, отримуючи контакт з однолітками та вчителями, то під час локдауну та одного року онлайн «нитка» з реальним світом майже втратилась.

А комбінація гри зі спілкуванням (часто в онлайн іграх гравці можуть спілкуватись між собою або переписуватись у чаті) вдало зробила ІЛЮЗІЮ живого контакту і тепер більшість дітей взагалі не хочуть гуляти, дружити із реальними дітьми, бавитись в справжні, а не онлайн, ігри, адже мають ту саму ілюзію друзів та спілкування. І найгірше те, що їм так добре, комфортно, нікуди не треба йти. Вони ховаються, не завжди самі це розуміючи, від реального світу.

Наша місія – не допустити, щоб діти стали жертвами контактного голоду. Нам важливо усвідомити, що ситуація серйозна та які можуть бути наслідки. Ця тема потребує уваги.

Скажу відверто, що у нас в сім’ї ми намагаємось слідкувати за часом дітей, який вони проводять в гаджетах, але й нам не завжди, на жаль, це вдається. А ще й онлайн навчання, на додачу. Рік онлайн. Мало живого спілкування. У нас з чоловіком теж робота, хоча ми завжди намагаємось приділяти максимально часу для наших дітлахів. Я зрозуміла, що через це все у дітей буде брак живого спілкування.

В час пандемії батькам треба взяти на себе ще більшу відповідальність за контакт. Як саме?

Я розповім вам способи, якими користуємось ми, аби діти отримували необхідну кількість живого спілкування та взаємозв‘язку, і які я щиро рекомендую:

Сімейна вечеря щоп'ятниці.

Ми встановили собі правило: щоб не сталося, кожної п‘ятниці ми вечеряємо разом. Посуваємо всі плани, проблеми та разом проводжаємо пройдений робочий тиждень, розповідаючи одне одному наші перемоги, поразки та й взагалі як провели його, що робили. Це стало нашим певним сімейним ритуалом. Якщо у вас є можливість так робити частіше, це неймовірно й обов‘язково цим користайтесь!

Сімейні поїздки.

За можливістю, робимо їх частіше і завчасно складаємо програму, аби було цікаво всім. Повірте, це круто економить час на самому відпочинку. Не намагайтесь побачити все і відразу. Плануйте краще менше, але найцікавіше для всієї сім‘ї.

Беріть собою дітей усюди по максимуму.

Світські чи культурні заходи, виставки, театри, концерти, музеї. Ми часто беремо із собою дітей на різні заходи. Їм цікаво, вони вчаться культурі та етикету на практиці, знайомляться з цікавими людьми, бачать щось нове.

Поділіться з дитиною своїм хобі.

Обожнюєте йогу? Їздите верхи? Любите стріляти в мішень? А може до вподоби просто бігати в парку? Беріть із собою дитину. Хороша компанія, дитя більше взнає про своїх батьків, а може й теж захопиться новою справою. На власному досвіді, дуже класний варіант.

Якщо є можливість, візьміть дитину з собою на роботу.

Можливо, нам здається це трохи дивним, але повірте, дітям це буде новим цікавим досвідом й контактом. Познайомте дітей із ще одною частинкою себе. Тим більше у дитини можуть «загорітись очі» від знайомства з новою професією із середини. В старших класах UGS ми теж хочемо в такий спосіб знайомити дітей із різною роботою зсередини, адже хто знає, як в когось загориться вогник в середині як в мультфільмі «Душа». Покажіть реальне життя, проблеми, рішення, процес. У школі в дітей більше теорії, то ж покажіть їм практику.

Дозвольте дітям відчути себе дорослими та відповідальними.

Відповідальність – шлях здорового контакту. У нас в сім‘ї ми завжди запитуємо думку наших дітей і її враховуємо, даємо їм можливість на рівні з нами розв'язувати якісь питання чи проблеми, навчитись відповідальності. Дитині потрібно відчути, що ви не тільки з нею розмовляєте, але й довіряєте. Дати обов‘язки по дому, відповідальність за складення свого розкладу, тримати в чистоті свою кімнату чи доглядати за домашньою тваринкою – чудові приклади для того, аби дітки відчули що таке нести відповідальність.

Разом пробуємо нове.

Дуже хороший контакт тоді, коли у вас, дорослих і малих, є нова емоція. Це дуже зближує. Ось, наприклад, цього року наша сім‘я зробила стрибок з парашутом. Ні я, ні мій чоловік, ні наші діти раніше цього не робили. Для нас всіх це було в новинку і це ще більше нас об‘єднало.

Граємо в ігри, у яких повинен бути контакт.

UNO, мафія, монополія і ще безліч настільних ігор, спортивні ігри. Всі розваги, де є жива комунікація та взаємодія – чудовий вибір!

Просто проводимо разом час.

Перегляд фільму, сімейний шопінг, пікнік. Та що завгодно! Основне спілкуйтесь зі своїми дітьми. Дітям потрібна жива комунікація!

Найголовніше, показуйте дитині свою любов – це і є найкращий контакт з усіх можливих.

Олена Вишнякова Олена Вишнякова , почесний консул Латвійської Республіки у Чернігові
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram