В облаштуванні кожного наступного містечка застосовуємо новації і зручності, які значно підвищують якість життя мешканців. В Ірпені декілька новинок – ландшафтний дизайн території, внутрішня кардіо- та зовнішня фітнес-зони, бібліотека та багато іншого, але про це нижче. Вже зараз ми ведемо переговори із нашими польськими друзями щодо другої черги.
Міністерство отримує величезну кількість запитань щодо модульних містечок. Також у ЗМІ багато неточної інформації, чуток і просто хибних тверджень. Тож, давайте розставимо всі крапки над «і». Почнемо з самого початку.
Щира допомога польських друзів. Як це було
Працювати над забезпеченням українців тимчасовим житлом міністерство почало наприкінці березня, коли стало остаточно зрозуміло, що війна буде тривалою, принесе багато руйнувань і багато українців залишиться без житла. Використання подібних містечок у якості тимчасового прихистку під час надзвичайних ситуацій — стандартна світова практика. Ми отримали інформацію про наявність таких містечок у наших сусідів і друзів — у Польщі.
У поляків у наявності на той момент було три містечка. Наші працівники прискіпливо вивчили проектну документацію, матеріали і переконалися у тому, що якість цих містечок — найвища. Виготовляє їх спеціалізований завод для Війська Польського. Спеціалізується завод саме на житлових модулях. Із таких модулів був побудований ковідний шпиталь під Варшавою. Цей шпиталь вже пережив три зими, і постійно працював під час пандемії.
Модульні містечка бувають різної якості та призначення. Містечка, які завозяться у результаті співпраці Міністерства і наших польських друзів – розраховані на тривале використання у якості житла. Це зварювальна несуча конструкція. Зварний каркас, з профілів і труб мінімальними розмірами 120 на 80 мм. І сендвіч-панелі, зсередини – деревинно-стружкова плита для житлових приміщень і метал для санітарних приміщень, ззовні – метал. Утеплювач – мінеральна вата підвищеної щільності у житлових приміщеннях, у нежитлових – спеціальна піна.
Але ж якісний продукт завжди має відповідну ціну. Водночас зрозуміло, що державний бюджет, особливо у березні, був у вкрай важкому стані, всі ресурси були спрямовані на ЗСУ. Було прийняте рішення про повністю безкоштовне виділення містечок Україні! Більш того, згодом безкоштовно ми також отримали не тільки самі модулі, але і повну внутрішню комплектацію — меблі, сантехніку. Нарешті доставку і монтаж також погодилася взяти на себе польська сторона.
Таким чином, всі містечка — безкоштовна допомога Польщі, про яку Міністерство домовилося із нашими колегами із польського уряду. Зауважу, що допомога була не тільки безоплатною, але і дуже оперативною та професійною. На початку квітня перші три містечка передали Україні, а 19 квітня у Львові ми разом з Прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким, міністром Польщі Міхалом Дворчиком провели їх урочисте відкриття. 1 червня також за участі пана Моравецького було відкрито перше містечко на Київщині — у Бородянці.
Як облаштоване наше містечко
Тепер докладніше про містечка. У кожному з них — 88 житлових кімнат. Кожна з кімнат розрахована на 4 особи. Тобто 352 місця для проживання в одному містечку. Містечко складається з 4 моноблоків. Кожна житлова кімната має 2 двоповерхових ліжка, стіл зі стільцями, 2 шафи, постільну білизну, подушки, ковдри.
У кожному моноблоці є окремі жіночі та чоловічі туалетні кімнати і душові, укомплектовані 4 бойлерами по 250 літрів та всією необхідною сантехнікою. Є пральня із 6 пральними машинами. Також є спільна їдальня для приймання їжі й дитяча або ігрова кімната. Їдальні обладнані електричними плитами, холодильниками, обідніми столами, наявний посуд і столові прибори. Є також адміністративні приміщення.
Щодо тепла взимку — тут все надійно та комфортно. Кожна житлова кімната та загальні приміщення обладнанні електропанелями-радіаторами. Рівень теплоізоляції достатній, щоб витримувати навіть сильні морози. І з приводу спеки влітку. Місцева влада встановлює по два кондиціонери на моноблок, щоб забезпечити прийнятні умови влітку. Каналізація – у частині містечок — централізована. Там, де немає можливості приєднання до мереж — септики.
У містечках дійсно високий рівень якості матеріалів та сучасне обладнання. Серед умовних «мінусів» — невелика площа кімнат у 15 квадратних метрів. Однак, ми завжди підкреслюємо, що мова йде про тимчасовий варіант розміщення — строком до року. І такий варіант має переваги перед проживанням у школах, дитячих садках, старих аварійних гуртожитках, вагонах тощо. Це місце, де завжди буде тепло, гаряча вода, туалет/душова, кухня та своє помешкання. У частині містечок волонтери навіть організували харчування.
Як я вже згадував, кожне нове містечко ми намагаємося зробити кращим, зручнішим, дружнішим до мешканців. В Ірпені ми зустріли підтримку міської влади, яка також була зацікавлена зробити містечко максимально комфортним і допомогла нам реалізувати наші ідеї.
Тож, окрім стандартного облаштування, містечко в Ірпені отримало ландшафтний дизайн території, фітнес-зону для воркауту, бесідки і, звісно, дитячий майданчик. В модулях запланована кардіо-зона із велотренажерами або біговою доріжкою та іншими тренажерами і спортивним обладнанням. Буде бібліотека із книгами та ноутбуками. Дитяча кімната заповнена іграшками. Намагаємося покращити навіть деталі – облаштовані навіси над входом та тамбур, який зробить містечко теплішим узимку.
Ми інспектуємо містечка регулярно і збираємо скарги та побажання людей. На цей час не чули жодного системного негативу. Так, звісно, це не рідний дім, але загальна консолідована позиція — це подяка державі, яка змогла це забезпечити.
Самоврядування, локації та умови заселення
Приємно вражає рівень самоорганізації людей в містечках: ідеальна чистота та порядок у всіх громадських приміщеннях, туалетах, душових, їдальні. Утворилися повноцінні спільноти із самоврядуванням. Так, є комендант, але крім того ці спільноти створили правила, яких дотримуються: складені графіки чергувань, кожна кімната раз на 2 тижні прибирає місця загального користування. Є графік користування пральнею. Уже котрий раз переконуюсь, що українці у питаннях самоорганізації — одні із найкращих у світі.
Локації та інфраструктура. Ділянки вибираємо там, де наявна велика кількість переселенців або ж у тих населених пунктах деокупованих областей, де багато знищеного житла — це 5 областей. Починали зі Львова: у перші місяці після вторгнення саме Львів став «столицею тилу».
Ділянки для розміщення модульних містечок намагаємося обирати так, щоб їх оточувала зручна інфраструктура: школи, садочки, магазини, транспорт. Проводимо благоустрій території, створюємо місця для відпочинку, обов’язково — дитячий майданчик. Можливості дозвілля та навчання для дітей було однією з умов польської сторони. До речі, дітей дуже багато. Наприклад, у львівських містечках третина — діти. Активно допомагають місцеві волонтери: у дитячих кімнатах (їх площа близько 60 квадратних метрів) із дітьми працюють викладачі та психологи.
Як поселитися у містечку. Треба звернутися з відповідною заявою до органу місцевого самоврядування. Він визначає порядок заселення. Наприклад, у Бучі першочергове право на тимчасове проживання мають багатодітні сім'ї, родини з неповнолітніми дітьми, люди з інвалідністю I та II групи, учасники бойових дій, а також люди з інвалідністю внаслідок війни. Зауважу, що пустих містечок наразі немає. Але місця ще є.
Вочевидь українці потребують чіткі правила, які регулюватимуть відновлення житла. Уряд підходить до цього системно та послідовно, враховуючи всі фактори та ризики. І буде це робити й надалі, дотримуючись найвищих стандартів — як зараз, так і у майбутньому, після нашої перемоги, коли у повному обсязі розпочнеться відновлення України.
Наступним об’єктом буде друге містечко в Ірпені, територія під його установку вже готується.
Також хочу спростувати чутки: проживання у наших містечках — безкоштовне! Це принципова позиція і Мінрегіону, і наших польських друзів. Мешканці не сплачують ні за проживання, ні за комунальні послуги.
Ну а сам проект має великий для країни потенціал, окрім очевидних нагальних переваг вже сьогодні. Допомога наших польських друзів є незворотною. Тож надалі ці містечка стануть нашим резервним фондом під час відбудови країни, а у ще більш віддаленому майбутньому — резервом для використання під час надзвичайних ситуацій.