Bias — це систематична помилка у дослідженні, яка спотворює результати. Вона виникає не випадково, а через те, як зібрані або інтерпретовані дані.
Приклади:
- Recall bias (упередження пам’яті): досліджують, чи приймала мама ліки під час вагітності. Мама дитини з аутизмом, можливо, краще «пам’ятає» та перебільшує кількість таблеток, ніж мама здорової дитини.
- Selection bias (упередження вибірки): у дослідження включили тільки тих, хто прийшов у лікарню. Але це не всі вагітні — і результати вже не репрезентативні.
- Publication bias (упередження публікацій): журнали охочіше друкують «сенсаційні» результати (наприклад, «ліки викликають аутизм»), ніж ті, де нічого не знайшли. Через це складається хибне враження, що «зв’язок доведено».
Що таке confounders (змішувальні фактори / конфаундери).
Confounder — це третій фактор, який впливає і на «причину», і на «наслідок», створюючи ілюзію зв’язку.
Класичний приклад: люди, які носять запальнички, частіше мають рак легенів. Але рак викликає не запальничка, а куріння — це і є confounder.
Повернемося до аутизму та парацетамолу.
Що показують великі дослідження?
*Давайте одразу домовимося: якщо безконтрольно їсти, наприклад, томати, то ризик шкоди теж буде чималим.
Коротко: низка великих епідеміологічних робіт та оглядів показує асоціації, але при захисті від упереджень (особливо сімейних/генетичних чинників і «confounding by indication») ефект або суттєво зменшується, або зникає. Нижче — перелік основних причин сумнівів з джерелами.
Велика шведська робота (2,5 мільйони дітей) і супутня публікація в JAMA показали: в класичній (між сім’ями) моделі був позитивний зв’язок, але в аналізах, що порівнювали братів/сестер у межах тих самих сімей (sibling control) — зв’язок зникав. Це вказує, що початкові асоціації могли бути обумовлені сімейними / генетичними факторами, а не ефектом ліків.
Конфaундер «indication» — лихоманка / інфекція матері.
Причина, через яку жінка приймає парацетамол (підвищена температура, інфекція), сама по собі може підвищувати ризик невророзвиткових порушень у дитини. Якщо дослідження не контролює правильно інфекцію/лихоманку, асоціація з препаратами може бути хибною (помилкова).
Європейський метааналіз. Так, ризик симптомів аутизму й ЗВУР виглядав на 19–21% вищим. Але дані — з анкет матерів без уточнень дози, триместру, частоти. Інтерпретація може бути різною, так само як потенційні bias.
Тобто, наукові дані радше свідчать, що парацетамол не є прямим тригером аутизму.
Що каже ВООЗ
Всесвітня організація охорони здоров’я підкреслює: доказів звʼязку між розвитком аутизму та впливом парацетамолу недостатньо. Європейське агентство з лікарських засобів теж не вводить заборон, лише уточнює маркування.
Справжні тератогени — ось де трагедія
- Талідомід — символ катастрофи 60-х: одна таблетка в критичний період вагітності, і дитина народжується без кінцівок.
- Ізотретиноїн (ліки від акне): формують до 35% вроджених вад: від мозку до серця.
- Вальпроат: у 2–3 рази вищий ризик аутизму, зниження IQ.
- Варфарин: кісткові деформації, викидні, серцеві вади.
Справжні тератогени: мають чіткий механізм і високий абсолютний ризик, їх суворо забороняють або обмежують.
Парацетамол — не цукерка, але й не демон. Вагітній не варто ковтати його без потреби, та ще більше не варто боятися його так, щоб залишитися сам-на-сам із гарячкою чи болем.
Бо справжня різниця між наукою й панікою в тому, що наука вміє рахувати ризики, а паніка — лише множити страхи.