Чоп — прикордонна міжнародна станція, звідки ідуть міжнародні електрички і поїзди до Словаччини та Угорщини. Розклад можна подивитися на сайті УЗ, але там не вказано, як можна перетнути сам кордон у Чопі. Про що я вам і розповім.
Сам вокзал Чопу — радянської побудови споруда з залом очікування, туалетом та митним/прикордонним залом. Ліворуч від митної зали є каси, одна з яких міжнародна, де й потрібно купувати квитки. Раніше була проблема з розумінням деякими касирами української мови, але зараз цього уже немає.
Квитки купуються за гривні, також можна розрахуватися карткою, але термінал працює не завжди. Орієнтовна вартість вказана на оголошеннях на самих касах.
Після купівлі квитків, пасажир очікує у залі очікування відкриття митного та прикордонного залу. Інформацію про відкриття зали,я к правило, оголошують виключно українською мовою. При цьому варто буди уважним, бо на словацький напрям пасажирів мало і можна провтикати відкриття митної зали. До Угорщини їде багато пасажирів, тому початок контролю ви помітите.
На жаль, мені двічі не дозволили сфотографувати митну та прикордонні зони. Довелося малювати в пейнті.
Першою розташовується митна зала, де питають про наявність заборонених речей, кількість алкоголю, готівки, цигарок. До речі. Будьте готові, що вони можуть своїми руками залізти до вас у рюкзак і промацати все там. Не знаю, чим це регламентується, але декілька разів таке бачив.
За митним залом ідуть три проходи, де знаходяться прикордонники. Паспорт їм потрібно надавати без обкладинки. Вони пробивають вас по базі на предмет заборони виїздів з країни. Якщо заборон немає, то ви проходите у останній зал очікування, де за декілька хвилин вас пускають до поїзда.