Ще раз, чому потрібна реформа лісгоспів?
До створення єдиного державного спеціалізовано підприємства «Ліси України» більше ста окремих державних лісових підприємств господарювали кожне на власний розсуд, а втручатися в їх діяльність нібито було заборонено. Втім, фактично лісгоспи на місцях були розсадниками корупції, адже на них зберігався вплив місцевої еліти та центральної влади з відповідними негативними корупціоногенними наслідками.
Орієнтовно 13 мільярдів доларів щороку «з’їдала» така корупція в лісовому господарстві України, адже сусідня Польща експортує меблів орієнтовно на $14 мільярдів щороку, а наша держава – ледь на $1 мільярд, при тому, що площу лісів має більшу.
Також близько 20 мільйонів кубометрів «губилися» в старій лісгоспній корупційний системі, адже та ж Польща щорічно переробляє приблизно 40 мільйонів кубометрів лісу і збільшує об’єми, а Україна офіційно всього лише 19 мільйонів кубометрів. Не важко здогадатися, які об’єми сірої деревини постачала пострадянська неефективна лісгоспна система на сірий ринок деревини. Такі обсяги в грошовому еквіваленті щорічно могли досягати десятків мільярдів доларів.
Витончені інтелектуальні схеми дерибану лісових ресурсів можна було зустріти майже в кожному лісогосподарському державному підприємстві, одна із них – так звана сумнозвісна «державна» переробка лісу.
Але, проблема навіть не втому, що сотня і більше лісгоспів в Україні генерували ніяк не обліковані десятки мільярдів, а в тому, що з цих брудних грошей «фінансувалися» прокуратура, служба безпеки, поліція та інші правоохоронні органи, які роками не помічали системних зловживань та не припиняли конкретні багатомільярдні інтелектуальні корупційні схеми.
Таким чином не залишалося жодних шансів для цивілізованого подальшого розвитку лісового господарства. Потрібна жорстка реформа, щоб спрямувати користь від використання лісових ресурсів до держави, а не до спритників.
«Депутатський дах» корупції в лісгоспній системі!
Багатомільярдний тіньовий обіг лісоматеріалів не міг не привернути увагу уряду та депутатського корпусу. Але погляди уряду, навіть скоріше Офісу Президента України та депутатів розбіглися щодо того, що в подальшому робити з масштабною корупцією в лісовій галузі. Швидше за все, депутати хочуть її зберегти, а Офіс Президента та уряд – радикально побороти та докорінно змінити правила «гри» на користь європейського розвитку галузі.
Ще ексміністр екології Роман Абрамовський з його першим замом Богданом Боруховським придумали блискавичний план реформування ринку деревини, централізації лісгоспів та подальшої корпоратизації єдиного лісогосподарського підприємства для зменшення рівня корумпованості галузі. Втім, через жорстку протидію реформам зі сторони спритників та інших бенефіціарів багатомільярдних схем, згадувані чиновники втратили посади.
Ймовірно, вже під час війни дефіцит бюджету та необхідність посилити фінансування Сил оборони України спонукали Офіс Президента та уряд знову повернутися до ідеї реформ та пришвидшити створення замість сотні лісгоспів єдиного ДП «Ліси України».
До реформи депутатський десант регулярно висаджувався в тому чи іншому лісгоспі та, так виглядає, забезпечував, «опіку» корупційним схемам з лісом. Зазвичай робилося це під прикриттям «турботи» про колективи лісівників та для ніби сприяння «розвитку» лісгоспів.
Схоже, саме через ці причини:
1) Депутати роками не ухвалюють Закон №4197-д «Про ринок деревини», який покликаний припинити законодавчу невизначеність та започаткувати однакову для всіх практику, форми, порядки, способи та методи торгівлі деревиною в Україні для всіх зацікавлених суб’єктів.
2) В парламенті реєстрували проєкт постанови Верховної Ради "про недопущення створення", "корупційної структури" в лісовій галузі (мова йде про державне унітарне підприємство "Ліси України") та навіть направили депутатські запити Президенту України з наріканнями та проханням захистити лісгоспи начебто від загроз – реформи, а ліси від ворогів – реформаторів.
3) Додумалися проголосувати за окремий закон, який забороняє уряду реформувати лісове господарство, на який Президент змушений був накладати вето, аби розблокувати процедуру реформування лісгоспів.
4) А вже під час реформ депутати створили Тимчасову слідчу комісію «Нацресурс» на чолі з Миколою Тищенком, яка під виглядом розкриття зловживань, ймовірно, тисне на голову Держлісагентства з метою призначення потрібних людей до ДП «Ліси України». Чому можна говорити саме про тиск? Наприклад, депутати вирішили застосувати примусовий привід через поліцію, щоб допитувати Юрія Болоховця з питань, які їх цікавлять, хоча всю інформацію можуть отримати в інший менш радикальний спосіб.
Але якщо ви думаєте, що на цьому депутати могли зупинитися, то глибоко помиляєтеся. Народна обраниця від «Слуги Народу» Ольга Василевська-Смаглюк 14 березня 2023 року записала відео про нібито «приватизацію» лісів і, ймовірно, оголосила черговий «хресний хід» проти реформи лісового господарства.
Звертає на себе увагу, що представниця законотворців нарікає, що не надходить валютна виручка до лісгоспів. Іншими словами говорить про схему так званої «державної переробки» лісу-кругляку, за якою лісове господарство втрачає мільйони, адже експортує продукцію за заниженими цінами на фірми-«прокладки».
Напевне, парламентарів, які «цікавляться» лісовим господарством, дратують заяви керівника Держлісагентства Юрія Болоховця, що ДП «Ліси України» збирається припинити перероблення лісу-кругляку та вживає дієвих заходів, спрямовані проти інших «схем», які паралізують лісове господарство.
Більше того, депутатка разом з деякими іншими народними обранцями знову поширює маніпулятивні наративи про нібито приватизацію лісів, очевидно для спроби збурити негативну суспільну думку про діяльність уряду та дискредитувати реформу лісової галузі.
Отже, проглядається спроби реваншу зацікавлених в збережені масштабних корупційних схем в лісовому господарстві, що, ймовірно, негативно відобразиться на євроінтеграційних прагненнях України.
Замість висновків
Безумовно є багато зауважень до реформи і проблем, які необхідно розв’язувати в лісовому господарстві. Це і кадрова реформа, це і ухвалення законодавства про ринок деревини, це і відкритість та прозорість ухвалення управлінських рішень. Однак всі ці проблеми в сукупності не дають підстав для реваншу старої лісгоспної системи та припинення розпочатої реформи лісової галузі.
Спроби під час війни не наповнювати бюджет, а прибрати собі до рук десятки мільярдів щорічно з лісової галузі мають отримати швидку і належну реакцію зі сторони компетентних органів.
Також варто керівництву Верховної Ради України, керівництву депутатських фракцій та політичних партій прискіпливо поцікавитися надмірною і дуже дивною активністю депутатів в лісовій галузі щодо тих питань, які прямо відносяться до компетенції виконавчої гілки влади (уряду) і підозрілою пасивністю, коли мова йде про необхідність ухвалення, наприклад, Закону №4197-д «Про ринок деревини», поданий Головою «економічного» комітету ВР Дмитром Наталухою з іншими депутатами.
Нас не можуть здолати зовнішні вороги, але корупціонери можуть знесилити нас зсередини.