До цього ця тема перебувала під табу не лише серед лісівників, тому більшість спікерів галузі вперто публічно уникали будь-яких навіть натяків про такі зловживання, тим паче, що доказів «схеми» було вкрай мало.
Але крига скресла, Юрій Болоховець, прояснюючи запровадження цифровізації, нещодавно констатував, що державні лісгоспи є основними джерелами та осередками системного тіньового обігу деревини. Тому нововведення покликані мінімізувати зловживання, оголошується технологічний «хресний хід» проти багатомільярдної корупції.
Про що йде мова? – «Джерела» мільярдного тіньового обігу деревини
Роками лісівники занижують в документах об’єми деревини, які планують отримати в результаті рубок тих чи інших лісових ділянок.
За «схемою» такий «сірий» ліс-кругляк ніде не обліковується, а «пускається» на обробку наближеному до лісівників бізнесу, зазвичай – це родичі, знайомі, друзі чиновників тощо.
З кожної лісової ділянки, щонайменше, додатково «вибирають» 20-30% об’ємів деревини понад ту норму, яка вказана у документах, що дозволяють рубки. Прикро, що така сумнозвісна практика, ймовірно, поширена у всіх лісгоспах десятиліттями.
Якщо взяти до уваги той факт, що з 01.07.2021 по 30.06.2022 загальний обсяг реалізованої необробленої деревини через аукціони становить 1,93 млн куб. м, загальною вартістю 5,87 млрд грн, то легко порахувати скільки в рік крадуть «сірої» деревини, а це 1,76 млд гривень.
Для України, яка на полі бою відбиває повномасштабне вторгнення агресора, мільярди дуже потрібні для підтримки Збройних Сил України, але аж ніяк не годування армії корумпованих чиновників.
Державна лісова охорона – «прикриття» мільярдного тіньового обороту деревини?
Процес обігу «сірої» деревини, швидше за все, централізовано «координують» обласні лісомисливські управління, начальники яких керують Державною лісовою охороною «на місцях».
Однак замість охорони лісу, Державна лісова охорона, швидше за все, сторожує лісові ділянки від зайвих очей, охороняє та супроводжує вантажівки з нелегальною деревиною. Тому таку «схему» майже неможливо виявити громадськості та правоохоронцям. Саме тому звучать публічні заклики забрати функції правоохоронного органу у лісівників та передати загальнонаціональним правоохоронним органам, наприклад – поліції.
Антикорупційні кроки Держлісагентства
1. Боротьба зі «схемою» так званою «державної» переробки лісу.
Слід нагадати, що нещодавно ліквідовано іншу інтелектуальну «схему» використання лісових ресурсів – так звана «державну» переробку лісу державними підприємствами.
Нещодавно лісгоспи експортували пиломатеріали, власну пилопродукцію за заниженими цінами, через що втрачалися мільярди гривень щомісячно.
Припиняти «схему» державної переробки розпочали після того, як очільник Держлісагентства Юрій Болоховець в адміністративному порядку заборонив лісгоспам торгувати пиломатеріалами за «прямими» контрактами.
2. Боротьба зі «схемою» тіньового обігу деревини.
Для того, щоб припинити тіньовий обіг деревини у процес цифровізації лісового господарства включений великий модуль, якій базується на матеріалах лісовпорядкування та 3D-зображеннях, зібраних ще до заготівлі лісу.
«Створення 3D-карти лісів дасть змогу автоматично збирати дані про деревину (породний склад, діаметр та висоту), а при оформленні лісорубного квитка буде чітко визначитись «кубатура» – мінімізуватимуться маніпуляції та об'єм сірої, необлікованої деревини» – запевняє
Запровадження цифровізації лісової галузі допоможе значно зменшити корупційні ризики та ліквідує джерела тіньового обігу деревини.
Висновки
Від масштабного тіньового обігу лісу-кругляку з’являється необлікований багатомільярдний кеш, який дозволяє багатьом чиновникам-лісівникам, іншим посадовцям ставати прихованим доларовим мультимільйонером в умовах війни.
Натомість доброчесні переробники, які купують деревину через аукціони за шалено високими цінами, не можуть конкурувати з тими, хто має доступ до «сірого» лісу-кругляку. Тобто штучно деформується ринок та нема чесної конкуренції, що створює серйозні проблеми для бізнесу і призводить до занепаду. Інвестори не підуть в економіку з такими корупційними практиками.
1. Дуже добре, що проблеми корупції, зокрема, «схеми» тіньового обігу лісоматеріалів, «державну» переробку лісу-кругляку тощо, не лишу визнають, а топ-чиновники в лісовій галузі крок за кроком усувають джерела та причин, які призводять до таких зловживань.
2. Для створення інвестиційної привабливості лісового господарства та залучення довгострокових інвестицій, Держлісагентству важливо продовжити подальшу боротьбу з масштабними «схемами» дерибану лісових ресурсів.
3. Поруч з технологічними та іншими адміністративними нововведеннями, важливо провести кадрову реформу лісівників. Тим, хто заплямував честь професії, унеможливити доступ до керівних посад в лісовому господарстві.
4. Необхідно роз’єднати відомчі функції охорони лісів з господарською функцією державних підприємств. Передати функцію охорони лісів національним правоохоронним органам.
5. Парламенту потрібно прийняти Закон України «Про ринок деревини», яким створити цивілізовану «архітектуру» ринку та запровадити однакові для всіх прозорі правила, використання лісових ресурсів, зокрема і за каскадним принципом, знищення тіньового обігу деревини.