Проведення проміжних виборів 17 липня дозволить побачити не тільки дійсний рейтинг пропрезидентської сили, яка змагатиметься за кожен мандат, але й рівень політичної свідомості виборців України на прикладі голосування мешканців на цих 5-ти округах. Літня виборча кампанія також продемонструє, чи все ще дієвим залишається метод «бабло перемагає всьо».
Зараз, у ЗМІ з‘явилася інформація про можливих кандидатів у народні депутати на округах №27 в Дніпропетровську, №85 в Івано-Франківській області, №151 у Полтавській області, №206 у Чернігові і №23 на Волині.
На квітень 2016 року в коаліції нараховували ніби то 230 депутатів, точну кількість коаліціянтів, напевно, наразі не знають навіть в апараті Верховної Ради. Її кількісний склад - таємниця, голосування відбуваються з математичною необхідністю врахування кожного голосу. Здобути 5 нардепів до коаліції і таким чином отримати незалежність від депутатських груп - таким буде завдання для партії Президента. Йтимуть до перемоги з гаслом «мета виправдовує засоби».
Відповідно до ситуації, округи «засіватимуть» соцдопомогою, використовуватимуть адмінресурс (згадайте, як за часів президента Януковича абсолютна більшість губернаторів стали керівниками місцевого осередку Партії регіонів і як у 2015 р. у десяти областях керівники ОДА очолили списки БПП на виборах до обласних рад) та «чорну» агітацію проти незалежних конкурентів і кандидатів від демсил.
Використовуючи соцопитування та медійні технології, штабісти «нагнітатимуть» рейтинг.
По факту, географічна локація п‘яти округів дасть повноцінну оцінку рейтингу президентської сили, настроям виборців, їх уподобанням по всій Україні. Ця інформація дозволить підготуватися партії до позачергових виборів, які політиками передбачаються вже на осінь. Відповідно, десь потрібно буде знівелювати місцеву ініціативу, десь піти на перемовини з конкурентами чи «підгодувати» регіон, а десь просто «порозкладати яйця в різні кошики».
Довибори стануть своєрідним політичним тестом і для опозиції. Зокрема, опозиційним лідерам для перемоги доведеться навчитися домовлятися - йти на перемовини й висувати на округи єдиного кандидата.
Той, хто не піде на перемовини і висуватиме свого кандидата, однозначно гратиме під президентського висуванця. До речі, це чудова можливість ще раз переконатися в наявності «кишенькової» опозиції на теренах вітчизняної політики. Інтереси спонсорів та «сірих кардиналів» політичних проектів досить часто суперечать ідеології тієї чи іншої демсили, проте йти проти волі такого мецената мало хто наважується. Таким чином ми отримуємо виборчі розклади, в яких 10 опозиціонерів на одному окрузі розтягують опозиційний рейтинг, і приводять у такий спосіб до перемоги одного провладника. Тож в результаті досить часто маємо ситуацію, коли по одному округу йде декілька кандидатів від достойних партій, а у підсумку перемогає черговий представник молодої команди Черновецького.
Опозиція має продемонструвати вміння йти проти влади в реальному житті, популізм тут тільки програє. Узгоджений кандидат має цілком реальні шанси перемогти, й забезпечити наявність в парламенті сильних депутатів з демократичною позицією. Не казнокрадів, чиновників, гречкосіїв, псевдо люстраторів та інших пристосуванців, яким не місце в Раді, а тих, хто зможе контролювати владу.