16 років свого життя я віддав опозиційній журналістиці і з власного досвіду знаю, який це непростий, але потрібний суспільству хліб.
Основне завдання журналіста - говорити людям правду.
А завжди знайдеться хтось, кого ця правда образить.
Нещодавно фотокореспондент "lb.ua" у Верховній Раді зробив і опублікував знімки смс-переписки народного депутата Володимира Ландика з його співробітниками-журналістами та політтехнологом.
Володимир Іванович відреагував на це вкрай некоректно, опустившись до брутального хамства: "Хай Соня Кошкіна покаже свої прокладки!".
Пане Ландик, не опускайтесь до такого рівня! Я розумію Ваші проблеми, розумію Ваш біль, щиро Вам співчуваю. Бо я сам батько і, якби, не дай Боже, подібна ситуація сталася б з моєю дитиною, то я б її теж захищав. Тому, що своїм дітям пробачаєш все, діти - це те, заради чого ми живемо. Обов'язок батьків - захищати, підтримувати і вчити наших дітей. Я виріс в дитячому будинку, потім були інтернати, і тому знаю, як не вистачає батьківського тепла та підтримки.
Тому по-людськи я Вас розумію. Але, Володимир Іванович, не опускайтесь до хамства і до бруду. Будьте мужиком і попросіть вибачення у молодої, красивої і розумної дівчини, яку Ви образили. Знайдіть в собі сили сказати "Вибачте, Соня!" і з часом будете дякувати собі за те, що це зробили.
Ще більше у цій ситуації мене вразила поведінка колег-журналістів. Жодної солідарності, критики хамства, слів підтримки... Соромно.