Програми підтримки Сил оборони
У звʼязку з гострою необхідністю фінансування армії у листопаді минулого року центральна влада «націоналізувала» «військовий ПДФО», позбавивши місцеві ради цих доходів. Але Харківський регіон все ще перебуває під загрозою повторного вторгнення, тому, попри втрату цих надходжень, підтримка Сил оборони має залишатись вагомим елементом бюджетної політики для кожної місцевої ради та адміністрації області. Не менш важливим є і коректне оприлюднення інформації про це, аби громадськість могла бачити, на що йдуть її податки.
Ефективним інструментом програмно-цільового підходу є місцеві та регіональні програми. Їхнє ухвалення є важливим, оскільки вони дозволяють отримати комплексний погляд на проблему, шляхи її вирішення та очікувані результати. Зважаючи на вимогу з боку суспільства про збільшення видатків на армію, відповідні місцеві програми підтримки мають стати ґрунтовним та зручним елементом звітності посадовців про витрати за цим напрямом.
Згідно з оприлюдненими місцевими радами та військовими адміністраціями Харківської області документами, громади можна розподілити на 4 групи, в залежності від ухвалених ними програм підтримки Сил оборони.
Перша група – має затверджені на 2024 рік програми. Громади другої групи торік мали програми підтримки армії, але на 2024-й їх не оновили. Третя група – не мала програм ані у 2023-му, ані у 2024-му. До четвертої групи належать громади, чиї місцеві ради або військові адміністрації не опублікували місцевий бюджет на 2023 та 2024 роки з додатками до них. Варто зауважити, що деякі громади оприлюднили бюджет на 2023 рік, але на цей - ні, або навпаки. В такому випадку (за відсутності окремих розпоряджень та рішень сесій про ухвалення або зміни до програм), цей кошторис розглядається як такий, що не містить програми підтримки Сил оборони.
Джерело: офіційні сайти та Facebook-сторінки громад Харківської області
В Харківській області 17 громад (з 56-ти) затвердили на 2024 рік місцеві програми з підтримки підрозділів Сил оборони (Біляївська, Борівська, Валківська, Вільхуватська, Зачепилівська, Зміївська, Кегичівська, Лозівська, Люботинська, Малоданилівська, Південноміська, Пісочинська Сахновщинська, Солоницівська, Старовірівська, Харківська та Чугуївська). Термін дії більшості цих програм (10-ти з 17-ти) закінчується 31 грудня 2025 року. Для 5-ти – останнім роком реалізації є 2024-й. Ще дві програми, чинні у 2024-му, не мають конкретної дати свого завершення. Південноміська та Пісочинська селищна громади ухвалили місцеві програми підтримки підрозділів Сил оборони одразу до закінчення дії військового стану.
Все ще не подовжили термін реалізації старих, або не ухвалили нові програми підтримки 13 громад регіону (Барвінківська, Безлюдівська, Близнюківська, Богодухівська, Височанська, Золочівська, Кіндрашівська, Красноградська, Краснокутська, Купʼянська, Наталинська, Олексіївська та Первомайська). Тобто, ці громади здійснювали фінансування підрозділів Сил оборони у минулому році, але на 2024-й термін реалізації програм не продовжили.
16 з 56-ти громад Харківської області ані на 2023 рік, ані на 2024 рік не ухвалювали програм фінансування підрозділів ЗСУ, ТРО, НГУ тощо. До цієї групи належать: Балаклійська, Вільхівська, Вовчанська, Донецька, Ізюмська, Курилівська, Малинівська, Мерефʼянська, Новопокровська, Оскільська, Петропавлівська, Печенізька, Роганська, Савинська, Старосалтівська та Циркунівська громади. Звісно, відсутність програм не дорівнює відсутності допомоги армії. Так, за нашим попереднім дослідженням обсягів допомоги армії громадами Харківської області, у 2023 році Мерефʼянська та Старосалтівська громади виділяли кошти на Сили оборони. Втім, затвердження програми надало б системності цьому процесу, сприяло б більш ефективному використанню ресурсів та дозволило б місцевим мешканцям простіше ідентифікувати витрати за цим напрямом.
Суттєві проблеми з транспарентністю залишаються в 10-ти громадах Харківської області (Великобурлуцькій, Дворічанській, Дергачівській, Коломацькій, Куньєвській, Липецькій, Нововодолазькій, Слобожанській, Чкаловській та Шевченківській). Місцеві ради та військові адміністрації не оприлюднили жодної редакції місцевого кошторису на 2023 та 2024 роки. І, якщо для Дворічанської громади, більша частина якої перебуває під окупацією, публікація бюджетної документації обʼєктивно може бути не на першому місці за пріоритетністю, то з боку посадовців деокупованих більш ніж рік тому та умовно «тилових» громад такі порушення законодавства є неприпустимими.
Програми є, але гроші – за запитом
Попри те, що 17 громад Харківської області мають актуальні на 2024 рік місцеві програми підтримки Сил оборони, у кошторисах лише 6-ти з них (Валківській, Малоданилівській, Солоницівській, Старовірівській, Харківській та Чугуївській) присутні затверджені суми фінансування підрозділів Збройних сил, Територіальної оборони, Національної гвардії тощо. До них можна додати Краснокутську селищну, яка технічно не подовжила програму на цей рік, але кошти на її реалізацію виділила.
Для порівняння, у січні минулого року кошти на допомогу Силам оборони затвердили ще менше громад - 5 (Богодухівська, Зачепилівська, Краснокутська, Старовірівська та Харківська). Загальна ж тенденція серед громад полягає в тому, що гроші на підтримку Сил оборони виділяють за запитом військових протягом календарного року, на підставі чого місцеві ради та адміністрації і вносять зміни до кошторисів. Так, станом на листопад 2023-го затверджені видатки на допомогу армії мали вже 27 громад.
Джерело: розрахунки на підґрунті даних з офіційних сайтів громад Харківської області
Найбільше коштів на підтримку армії у 2024 році запланувала витратити Краснокутська селищна громада. В рамках програми територіальної оборони громади на заходи з її організації (прямі видатки з місцевого бюджету) затверджено 6,7 млн. грн., що дорівнює 1,24% від усіх видатків місцевого бюджету. Це у 3,5 рази більше, аніж у січні минулого року (тоді - 1,9 млн.).
У Валківській міській громаді на програму підтримки Збройних сил, Державної прикордонної служби, Територіальної оборони та інших підрозділів на 2024-2025 роки цьогоріч планують витратити 3 млн. грн - 0,81% видатків кошторису.
Цьогоріч найбільший відсоток на допомогу військовим від загальних бюджетних витрат затвердила Малоданилівьска селищна громада - 1,28% (1,2 млн. грн.), в рамках програми заходів національного спротиву громади.
Солоницівська селищна та Чугуївська міська громади планують витратити на підтримку Сил оборони в поточному році по 1 млн. грн., що складає 0,32% та 0,26% усіх бюджетних видатків цих громад.
Також допомагає військовим і Старовірівська сільська громада. На цю статтю видатків сільська рада затвердила 100 тис. грн. Хоча сам факт допомоги Силам оборони і є позитивним, але сума підтримки - на 50 тис. менша, аніж на проведення святкових заходів та розвиток спорту в громаді. На них місцеві депутати виділили по 150 тис. грн.
В обласному центрі регіону - у Харківській міській громаді – так і не ухвалили окрему програму підтримки Сил оборони. Як і у 2023-му, єдина дотична до допомоги армії програма – комплексна, з розвитку цивільного захисту, публічної безпеки та територіальної оборони. Цього року на неї виділили 81,3 млн. грн. З них, 363 тисячі гривень планують витратити на ліквідацію надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха. Решту коштів – майже 81 млн. грн. – спрямують на «будівництво обʼєктів комунальної власності». Порівняно з січнем 2023-го Харківська міська рада затвердила на підтримку Сил оборони у 7 разів більше коштів, але це все ще менше, аніж заплановані нею витрати на армію у листопаді.
На окрему увагу заслуговує Мерефʼянська міська рада. Як і у більшості громад регіону, перші редакції її бюджету не містять видатків на армію. Але 1,9 млн. грн. фінансування отримала місцева програма облаштування та утримання «Алеї Героїв Мерефʼянської міської територіальної громади» на 2024-2025 роки. Політика памʼяті є важливою складовою подальшого розвитку громади і країни. Втім, витрати на військових є не менш необхідними. Відповідно ж до кошторису, Мерефʼянська міська рада надає пріоритет у фінансуванні памʼяті про полеглих воїнів, ігноручи тих, чиє життя ці кошти могли б врятувати – санітарною машиною чи вчасною розвідкою дроном.
Висновки
Попри те, що наближається вже друга річниця повномасштабного вторгнення, рівень залученості місцевих рад Харківської області до допомоги армії та розуміння їхніми посадовцями воєнних реалій залишаються на низькому рівні.
Лише 17 місцевих рад (з 56-ти) затвердили на 2024 рік програми допомоги Силам оборони. 13 рад станом на кінець січня не подовжили програми, термін реалізації яких сплинув з настанням 2024 року. Більш ніж чверть місцевих рад Харківської області (16 з 56-ти) не ухвалили програму підтримки Сил оборони ані на минулий, ані на цей рік. Ще 10 не опублікували власні бюджети з додатками на 2023 та 2024 роки. Рішення сесій та розпорядження начальників військових адміністрацій про ухвалення програм підтримки, якщо такі були, вони також не оприлюднили.
Ситуація з фінансовою підтримкою армії громадами, загалом, і їхніх програм з підтримки підрозділів Сил оборони, зокрема - ще гірша. Лише 7 з 56-ти місцевих рад Харківської області (Валківська, Краснокутська, Малоданилівська, Солоницівська, Старовірівська та Чугуївська) запланували витрати на підтримку Сил оборони у 2024 році. При цьому, лише у Краснокутській та Малоданилівській громадах закладені видатки перевищили 1% від загальних витрат місцевого бюджету. Водночас, інші 33 громади регіону, які опублікували місцевий кошторис на 2024 рік і додатки до нього, не затвердили кошти на підтримку армії в цьому році. При цьому, вони витрачають кошти на обʼєктивно менш пріоритетні напрями, зокрема, на благоустрій та дороги, витрати на які мають бути максимально урізані.
Проведене дослідження показало, що фінансування Сил оборони місцевими радами Харківської області абсолютно не відповідає воєнним викликам. Відсутність у місцевих бюджетах на початку року запланованого фінансування на потреби армії демонструє, що місцеві посадовці планують і у 2024 році уникати програмного підходу до підтримки Сил оборони або робити це у пасивному режимі – за запитом. Звісно, за досвідом минулого року можна припустити, що під час внесення змін до місцевих бюджетів протягом року, зʼявлятиметься більше видатків на армію. Втім, регіон та країна перебувають під загрозами, за яких витрати на Сили оборони бюджетів всіх рівнів мають бути першочерговими, а місцеві ради та військові адміністрації мають перейти у цьому питанні від пасивної до проактивної позиції.
Змінити пасивний підхід місцевих посадовців до надання допомоги Силам оборони можливо у короткі терміни. В межах проактивної діяльності місцеві ради та військові адміністрації мають постійно проводити моніторинг потреб військових, для забезпечення яких можливою та необхідною є підтримка з місцевого бюджету. Ґрунтуючись на ньому, їм потрібно розробити змістовні програми з відповідним фінансуванням, не чекаючи надходження запитів від підрозділів Сил оборони для внесення змін до кошторису. Зважаючи на те, що комунікація між громадами та військовими відбувається - пройти цей шлях під силу кожній громаді.
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».