ГлавнаяБлогиБлог Марії Бачмаги

Поліомієліт в Україні

Спалах поліомієліту в Україні опинився в центрі уваги багатьох українських і міжнародних ЗМІ. Дуже прикро, що в українських медіа на цю тему проскакує багато перекрученої, а часто і неправдивої інформації. Як і більшість людей, які розуміються на проблематиці вакцинації і її наслідках для громадського здоров’я, я думаю, що зараз саме час діяти злагоджено і фахово, як журналістам так і працівникам медичної сфери. Тому хочу підсумувати інформацію про циркулюючий поліовірус вакцинного походження (цВПП1) в Закарпатській області і розвіяти деякі міфи, які заполонили інформаційний простір.

Фото: www.vitaminov.net

2 вересня Центр контролю за захворюваннями Європейського Союзу (ECDC) випустив інформаційний бюлетень про два випадки паралічу дітей з Закарпаття, де детально описав як ці випадки було виявлено і яким чином підтверджено їхнє походження від цВПП1. Ці два випадки було підтверджено за стандартним алгоритмом для виявлення випадків поліо в Україні і решті країн Європейського регіону ВООЗ. Біологічні матеріали усіх випадків зареєстрованого в’ялого паралічу у дітей, молодших за 15 років, передаються на експертизу до регіональної референтої лабораторії ВООЗ у Женеві, де протягом семи днів повинен пройти аналіз калу ураженої дитини на наявність поліовірусу. Саме так і спрацювала система цього разу. Ніякого іншого способу підтвердити чи спростувати зараження вірусом поліо всередині країни неможливо - у нас немає лабораторії, сертифікованої виділяти поліовіруси з біологічних матеріалів. Тому дивно читати в пресі твердження журналістів, які посилаються на анонімних вчених і спеціалістів санітарно-епідеміологічної служби про те, що поліовірусу на Закарпатті не знайшли.

Отже, два випадки в’ялого паралічу, викликаного цВПП1, були підтверджені 28 серпня 2015 року єдиним джерелом, яке може дати такі підтвердження – сертифікованою лабораторією ВООЗ у Женеві. У випадків, 4-річної дитини і 10-місячного немовляти, параліч наступив 30 червня і 7 липня, відповідно, і позитивні аналізи калу було зібрано 5-10 липня 2015. Обидва випадки генетично споріднені, а отже є наслідком одного і того самого штаму цВПП1.

Що ж таке цВПП? Цей вірус біологічно схожий на дикі поліовіруси. Він походить від вакцини, але набирає свої характеристик і стає небезпечним тільки після багатомісячної безперешкодної циркуляції в середовищі, де критична маса осіб не має імунітету до поліовірусів. Тобто, 6-8 тижнів після щеплення оральною вакциною від поліо (ОПВ), особа виводить з калом живий ослаблений вірус поліо, який містився в вакцині. Вірус можуть підхопити інші люди без імунітету, як дорослі так і діти, розповсюджувати його в довкіллі, але не захворіти. В ланцюзі цього життєвого процесу вірус мутує, набирає генетичні матеріали від інших ентеровірусів і лише за багато місяців може стати повноцінним вірусом цВПП, який провокуватиме захворювання поліо серед дітей і може спричинти спалахи епідемій. Єдиною передумовою для такого розвитку подій є велика кількість неімунізованих людей в середовищі. Для того, щоб вберегтись і від дикого поліо, і від цВПП1 потрібно, щоб 90% населення були вакциновані. В Україні цей показник нижчий за 50%, тому для українських науковців спалах поліо не може бути сюрпризом.

Проблема поліо в Україні не обмежується двома паралізованими дітками. Оскільки параліч вражає лише 0,1-0,2% дітей, які хворіють цим штамом вірусу, можна припустити, що інфікованих дітей на Закарпатті – щонайменше тисяча. Вірус і далі безперешкодно циркулює в середовищі і ставить під загрозу життя і здоров’я усіх дітей, а особливо тих, які не досягли 5-ти річного віку і не мають імунітету від поліо.

Єдиний шлях подолати триваючий спалах вірусу – повна вакцинація дітей ОПВ. Це радить і ECDC країнам-членам ЄС у плані дій, на випадок потрапляння цВПП1 з України в ЄС. Існує і інша вакцина від поліо, ІПВ, яка використовує вбитий вірус поліо і яку вводять через ін’єкцію. Використання ІПВ унеможливлює розвиток вакциноасоційованого вірусу в середовищі. Проте ІПВ має меншу ефективність, оскільки не створює імунітету в кишківнику, і не є ефективною при спробах швидко подолати триваючу епідемію. ВООЗ і справді оголосив про поступову заміну ОПВ на ІПВ, проте лише для рутинної імунізації і лише в тому випадку, якщо епідеміологічна ситуація дозволяє це зробити.

Єдиною можливою реакцією МОЗу в ситуації, що склалася, це розгортання широкомасштабної додаткової імунізаційної кампанії. В українській пресі висловлювалися сумніви, щодо якості вакцини, яку ввезли в Україну МОЗ спільно з ЮНІСЕФом і ВООЗ, і яку готують до використання. В одній з українських газет читачам підсовують незрозумілий скріншот з сайту французької аґенції з безпеки медикаментів під виглядом інструкції виробника вакцини, яка готується до застосування в Україні, щоб проілюструвати небезпеку від вакцини. На мою думку, це або навмисна підміна фактів журналістами, або непрофесійність та елементарна нездатність їх перевірити. Я впевнена, що застосовувати неякісну вакцину зараз не наважиться ніхто, оскільки увага і українського, і світового суспільства прикута до поліо в нашій країні.

Зараз вперше за останні кілька років я бачу в МОЗі людей, які справді знають свою справу і намагаються робити її прозоро та професійно. Тому найвищий час діяти професійно і журналістам. Критичні статті і правдива інформація будуть корисні і суспільству, і фахівцям МОЗу. А сенсаціїні спекуляції в пресі лише підривають і так низьку довіру суспільства до медичної системи і ставлять під загрозу здоров’я дітей.

Марія Бачмага Марія Бачмага , Студент магістерської програми з громадського здоров’я Університету Браун, США
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter