Чому обрання Голови Верховного Суду це важливо? Очільник найвищої судової інстанції не просто менеджер, закон дає Голові повноваження комунікувати від імені Верховного Суду з державними органами, тобто з владою, міжнародними організаціями, судами інших держав. Разом з тим Голова Верховного Суду за посадою входить до складу Вищої ради правосуддя — органу, якому після реформи відійшли повноваження вирішення ключових питань суддівської кар’єри.
Тобто Голова Верховного Суду своєю особою ретранслюватиме імідж усієї структури та матиме на додаток повноваження впливати на призначення, звільнення, притягнення до відповідальності суддів як член Вищої ради правосуддя. Це означає, що очолювати найвищу судову інституцію має людина надзвичайно професійна, з бездоганною репутацією, менеджерськими навичками та умінням здійснювати комунікацію як на національному, так і на міжнародному рівнях. Звідси випливає ще й питання володіння іноземною мовою.
Задуматися змушує негативний досвід з колишнім Головою Верховного Суду України Ярославом Романюком, який у часи Революції Гідності публічно виступив із підтримкою диктаторських законів 16 січня й вихваляв на камери закон, у якому під соусом захисту суддів встановлювалися драконівські обмеження прав та свобод громадян. Такими діями тодішній Голова ВСУ не просто підірвав і так майже відсутню довіру до судової системи, він показав свою політичну залежність від тодішньої влади Януковича.
Яким же має бути Голова новоствореної найвищої судової інституції, за конкурсом до якої спостерігали українці та міжнародні партнери? Враховуючи, що імідж нового Верховного Суду і так підламаний 25-ма суддями з негативними висновками Громадської ради доброчесності, очолити його має людина, яка щонайменше відповідає критеріям доброчесності та щодо якої у громадськості та міжнародної спільноти не було претензій.
Подивимося на список кандидатів, які були висунуті станом на вівторок (28 листопада). Серед них Дмитро Луспеник, який був до цього суддею Вищого спецсуду України; Аркадій Бущенко, який з 2012 року був виконавчим директором Української Гельсинської спілки з прав людини; Володимир Кравчук, у минулому суддя Львівського окружного адмінсуду; адвокат та колишня співвласниця юридичної фірми “Кібенко, Оника та партнери” Олена Кібенко та колишній Голова Вищого господарського суду України Богдан Львов.
Згадуючи питання доброчесності майбутнього Голови Верховного Суду, в очі кидається одіозний Богдан Львов, який єдиний серед п’яти претендентів отримав негативний висновок від ГРД. Його ім’я пов’язують із корупційним скандалом навколо члена тоді ще Вищої ради юстиції Павла Гречківського. За повідомленнями ЗМІ останній нібито обіцяв за 500 тис. доларів вирішити питання про ухвалення “потрібного” рішення через голову ВГСУ Богдана Львова. Також Громадська рада доброчесності встановила, що Богдан Львов, перебуваючи на посаді Голови ВГСУ, власними розпорядженнями сформував колегію суддів ВГСУ для розгляду господарської справи в обхід автоматизованої системи документообігу, за що прокуратурою міста Києва було відкрите кримінальне провадження, яке щоправда було у подальшому закрите, а рішення колегії, сформованої Львовим, було скасоване Верховним Судом України саме з підстав відсутності автоматичного розподілу зазначеної господарської справи.
На фоні корупційних скандалів та прийнятих суддею рішень зацікавленість викликають його стиль життя та доходи. У деклараціях Богдан Львов вказує, що його дружина володіє з 2008 року квартирою у Києві площею 128 квадратів та автомобілем Lexus RX 350, 2008 року випуску. У самого судді у володінні годинники Breguet Marine, та Vacheron Constantin Patrimony. При цьому суддя у декларації не вказав вартість ані квартири, ані автівки, ані своїх годинників. Втім, якщо Богдан Львов задекларував ці два годинника, це може означати, що вартість кожного перевищує 100 мінімальних зарплат, адже саме від цієї вартості закон вимагає декларувати цінне нерухоме майно. У 2015 році ця сума складала 121 тис. 800 грн. Сам суддя їздить на авто Toyota LAND CRUISER 2011 року випуску, вартість якого у 728 тисяч гривень він, щоправда, у декларації вказав.
Громадська рада доброчесності щодо статків судді Богдана Львова дійшла висновку, що витрати судді та його сім’ї як в цілому, з 2011 по 2016, так і в окремо взятих періодах, очевидно не відповідають задекларованим доходам.
Персона Богдана Льовова небезпечна у списку претендентів, бо не дивлячись на претензії громадськості, у ВККС та ВРП до нього питань не виявилось і усі факти, наведені у висновку Громадської ради доброчесності, не стали перешкодою на його шляху у Верховний Суд й можуть так само не перешкодити йому його очолити. Упевненість Львова, що відчувалась на усіх етапах конкурсу, підкріплюється підтримкою суддівської спільноти, яка переважає у новообраному Верховному Суді.
Форма таємного голосування на Пленумі дозволяє прийняти будь-яке рішення з даного питання без персональної публічної відповідальності кожного голосуючого. Цим же таємним голосуванням може і прикриватися влада, пояснюючи обрання недоброчесного Голови Верховного Суду. Дуже сподіваюсь, що цього робити не прийдеться і Богдан Львов потерпить поразку у цьому змаганні.