Частина 1
«Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» від 03.03.2016 року встановив Роттердам+ для ТЕС. Багато було написано з приводу формули, не хочу повторюватись, але наголошу на певних моментах.
Роттердам+, за словами розробників (НКРЕКП), був введений для того, щоб забезпечити автономність від зони АТО при поставках вугілля.
Роттердам+ отримують як ТЕС, що працюють на антрациті, так і ТЕС, що працюють на газовій групі енергетичного вугілля, який в Україні є в наявності.
З моменту вводу Роттердам+ тариф ВСІХ ТЕС значно зріс.
Проте, це не допомогло ТЕС, що працюють на антрациті, диверсифікувати поставки вугілля, хоча гроші за це вони отримують і досі.
15 лютого 2017 року на ринку електричної енергії були введені тимчасові надзвичайній заходи в зв’язку з припиненням поставок антрациту з окупованих територій.
На сьогодні в Україні працює лише одна ТЕС на антрациті – Луганська ТЕС (2 блоки). Вугілля туди поставляється з російських шахт ДТЕК, але Роттердам+ справно збирає гроші з споживачів для ВСІХ ТЕС та для всього вугілля, не тільки антрациту.
Далі більше. Станції, які через відсутність вугілля були змушені зупинитись, отримують шалений тариф за роботу складом обладнання нижче ніж мінімальний.
(Мінімально допустимий склад обладнання - блоки, мінімально допустима кількість яких з мінімальним навантаженням має бути в роботі залежно від середньодобової температури зовнішнього повітря відповідно до прогнозу метеорологічних умов для забезпечення надійної роботи станції)
Рішення НКРЕКП:
Обґрунтування до рішення НКРЕКП «Про затвердження тарифів на електричну енергію, продану в Оптовий ринок електричної енергії України виробниками, які працюють за ціновими заявками, та визначення середньозваженого тарифу для енергогенеруючих компаній теплових електростанцій на березень 2017 року»
Обґрунтування до рішення НКРЕКП «Про затвердження тарифів на електричну енергію, продану в Оптовий ринок електричної енергії України виробниками, які працюють за ціновими заявками, та визначення середньозваженого тарифу для енергогенеруючих компаній теплових електростанцій на квітень 2017 року»
Отже, зі споживачів збирають гроші для того, щоб на ТЕС, які спалюють антрацит було вугілля, проте вугілля немає і станції «стоять». Здавалось б, що якщо вони «стоять», тобто не відпускають в мережу електроенергію, то і грошей не мають отримувати. Їх місце в енергобалансі зайняв дешевий Енергоатом та Укргідро, отже логічним було б знизити ОРЦ, а це означало б зниження тарифу на електроенергію та зменшення крос-субсидування.
Але ні. Про зменшення крос-субсидування НКРЕКП згадує тільки коли підіймає тариф для населення, в інших випадках воно робить так:
Частина 2
В кінці 2016 року НКРЕКП заявила, про безпрецедентне зниження ОРЦ спочатку на 10% з 01.01.2017 року, а потім ще на 5,8% з 01.04.2017 року (Постанова НКРЕКП 2326 від 20.12.2016 року).
(Окремо зазначу, що ОРЦ не має прямого відношення до тарифів для населення. Вона напряму пов’язано з промисловими споживачами I та II категорій(майже всі крім населення). Проте населення відчуває коливання ОРЦ у вартості товарної продукції, в яку вкладається вартість електроенергії. За все платить споживач, якщо не прямим платежем, то іншим чином, завжди.)
Для пониження ОРЦ мала бути економічна причина, а саме: зменшення вартості однієї або декількох її складових (собівартості виробництва електроенергії, тарифу на передачу електричної енергії, обсягу втрат в мережах, дотаційних сертифікатів, акцизного податку тощо) або витіснення в енергетичному балансі більш дорогої електричної енергії дешевою. Проте, станом на грудень 2016 року, я не знаю об’єктивних підстав, що зумовили б зниження ОРЦ в принципі. Тому, це може елементарно означати, що ціна весь час до цього була завищена. Споживачі її сплачували, а хтось збирав кошти.
Можлива й інша причина. Комісія планувала у 2017 році ввести стимулююче RAB-фінансування. Тобто, можливо зменшення одного виду платежу мало компенсуватись запровадженням іншого з наступним підняттям тарифів як мінімум до попереднього рівня.
23.03.2017 року НКРЕКП внесло зміну у постанову 2326 від 20.12.2016 року та скасувало пониження ОРЦ на 5,8 % аргументуючи це наслідком блокади торгівлі з окупованими територіями. Давайте розберемось із підставами для цього рішення.
В Україні були запроваджені надзвичайні заходи, в результаті чого змінилось співвідношення різних видів генерації електроенергії в загальному енергетичному балансі. Зросла доля АЕС та ГЕС, зменшилась доля ТЕС. При витіснені дорогих ТЕС дешевими АЕС логічним було б зменшення ОРЦ. А по факту ми бачимо підвищення. І під час засідання Комісії, її голова, Дмитро Вовк, чи не з десяток разів сказав, що причиною підвищення є блокада. Чергова маніпуляція. Що відбулось насправді:
Одночасно з скасуванням пониження ОРЦ на 5,8 % Регулятор підняв тариф для Енергоатому та Укренерго. ТЕС, які фактично зупинились через відсутність антрациту, насправді щомісяця відпускають незначний обсяг електроенергії, щоб мати змогу на законних підставах отримувати шалені суми за роботу складом обладнання нижче ніж мінімальний.
На прикладі Донбасенерго це показово, адже у них лише одна станція в енергосистемі України (Слов’янська), тому ми відразу бачимо її тариф - 89 076,56 гривень за 1 МВт*год. у березні та 96 126,37 гривень за 1 МВт*год. у квітні. У інших компаній тариф кожної окремої ТЕС, що «стоїть» - також захмарний. Так, за п’ять станцій, що стоять через відсутність антрациту, споживачі в місяць сплачують більше мільярда гривень! І все абсолютно законно, бо такою є діюча модель ринку. Законне кероване ручне знущання над споживачами, тобто всією країною, під час війни.
Дані приклади показують абсолютну неефективність діючої моделі ринку. Інтереси споживача стоять на останньому місці. Що б не відбувалось в роботі системи (збільшення частки дешевої генерації, закриття неефективних блоків, зменшення попиту) на зниження ціни воно не впливає. Лише запровадження нової моделі ринку, побудованої на конкуренції може забезпечити споживача якісним електропостачанням за ефективною ціною.