Щодо поправок в конституцію була організована масштабна пропагандистська робота, починаючи від федеральних каналів, закінчуючи скупкою голосів різних блогерів, які мають велику молодіжну аудиторію в соцмережах. Росіянам під приводом різних тез щодо соціальних гарантій, якісної медицини, індексації пенсій, заборони всиновлювати дітей одностатевим сім’ям, (агітаційний ролик щодо цього був розкритикований громадськістю та навіть видалений youtube як такий, що порушує політику компанії), весь цей абсурд був зроблений тільки заради однієї найголовнішої поправки, а саме оновлення президентських строків Володимира Путіна та можливість сидіти на троні до 2036 року. Щодо російської опозиції то вона розділилась на тих, хто пропагував йти і голосувати проти, та прихильників Навального які бойкотували вибори та не визнавали їх легітимними. А отже, як такої опозиції і не було, що знову ж таки доводить легітимність цих виборів в очах Кремля.
Результати голосування
Самі вибори пройшли не без ексцесів, було зафіксовано багато правопорушень та фальсифікацій. Інколи виборчі дільниці були організовані в місцях які не мають право мати цей статус та дискримінують легітимність виборчого процесу. За опрацьованими даними ЦИК явка склала майже 68% , підтримали при цьому конституцію 78%. Проте всі розуміють, що це завищені цифри, і таким чином Кремль створює видимість гарної явки та результату.
Результат внесення поправок до Конституції
Кожен громадянин Росії має визнати що голосування було фіктивним, адже з правової точки зору поправки вже отримали законний статус Згідно з постановою Конституційного Суду Російської Федерації від 31 жовтня 1995 року № 12-П «У справі про тлумачення статті 136 Конституції РФ», поправки приймаються у формі особливого акта - закону РФ про поправки до Конституції, для вступу в силу якого потрібна також ратифікація законодавчими органами суб'єктів Федерації не менш ніж двох третин суб'єктів Російської Федерації. Ця процедура була успішно імплементована. Тому з самого початку було зрозуміло, що це всього лише фарс, і Путін хоче отримати цей плебісцит тільки заради однієї мети, це анулювання попередніх президентських строків та можливість балотуватися в 2024, щоб остаточно затвердити свою монархічну владу.
Проте я вважаю, що плебісцит мав не тільки задачу оновлення строків Путіна, а й те, що різні сили впливу в Росії, зокрема силовий блок на чолі з Патрушевим, блок технократів до яких можна віднести міського голову Москви та його прибічників, який отримав колосальну владу під час карантинних обмежень та змусив занервувати силовиків, або більш ліберальні постаті типу Чубайса та Грефа, всі вони починають, як сказав Путін «рискати в пошуках спадкоємця». Тим самим щоб уникнути цього голова РФ за допомогою цього плебісциту показав, що нібито сам народ його легітимізував і тільки народ має право вирішувати залишитися Путіну або ні. А російські еліти й надалі мають виконувати свої функції в державі, а не проводити боротьбу за владу. Все це не має на меті змін, і політика РФ щодо України залишиться в тому ключі який маємо зараз, до тих пір, поки Путін буде залишатися при владі, а це як ми бачимо, ще досить довго.