Страховий ринок в Україні розвивається стрімко: у 2019 році, наприклад, за даними Національної комісії з регулювання ринку фінансових послуг, страхові компанії зібрали 53 млрд. грн. премій і виплатили 14,3 млрд. грн. виплат (+11,5%). Майже на третину збільшилися збори з особистих видів страхування (медичного страхування, страхування медвитрат та страхування від нещасного випадку). При цьому востаннє зміни в законодавство, яке регулює страховий ринок, вносились понад 20 років тому.
Саме тому у новому законі «Про страхування», співавтором якого я є, ми прописали цілу низку норм, які абсолютно необхідні для оздоровлення, ефективної роботи та динамічного розвитку страхового ринку.
Наприклад, велику увагу приділено взаємодії страховиків та страхових посередників із клієнтами, бо наріжним каменем здорової системи є високий рівень задоволення клієнта. Захист прав та законних інтересів клієнтів, а особливо споживачів – фізичних осіб, забезпечується не тільки переддоговірним спілкуванням, а головне – високою якістю наданої страхової послуги та беззастережним виконанням страховиком своїх зобов'язань, яке забезпечується високим рівнем капіталізації та платоспроможності такого страховика.
Важливою частиною законопроекту є норми щодо запровадження диференційованих підходів до оцінки платоспроможності страховика відповідно до ступеня значимості їх діяльності на страховому ринку та рівня ризикованості їх операцій – базовий (Платоспроможність II) та спрощений (Платоспроможність I), визначення нових вимог щодо наявності у страховика на постійній основі регулятивного капіталу.
Крім того, законопроектом передбачена нова процедура, яка на сьогодні не врегульована, щодо запровадження процедури передачі страхового портфелю або його частини іншому страховику. Унормовується процедура добровільної реорганізації та ліквідації страховика, а також процедура примусового виходу з ринку за рішенням Національного банку України.
Новим для нашого страхового законодавства є передбачення у законопроекті розділу, який має вичерпно врегулювати питання страхової дистрибуції шляхом запровадження нового підходу в регулюванні діяльності осіб, які мають право здійснювати реалізацію страхових та перестрахових продуктів. Зараз питання страхового посередництва врегульовано Законом про страхування дуже схематично.
Були проведені численні дискусії як із представниками страхового ринку, так і з Національним банком України. Щодо деяких питань у сторін було різне бачення, відбувалися палкі дискусії. Найбільше – щодо особливостей державного регулювання та нагляду, які передбачають перенесення широкого спектра питань на рівень нормативно-правових актів Національного банку України. Однак, на думку Комітету, такий підхід є виправданим, адже багато питань є новими для ринку, і ми маємо забезпечити певну гнучкість нормативного реагування на фактори, що будуть з'являтися при запровадженні норм закону.
Для розвитку галузі, а головне – абсолютної захищеності українців – цивілізований, унормований, сучасний страховий ринок просто необхідний. І прийняття нового закону «Про страхування» – надважливий крок. Наприкінці вересня профільний парламентський Комітет рекомендував ухвалити 5315 у другому читанні. «Фінальний» розгляд у залі ВР – попереду. Та головне, що для українського страхового ринку – це початок глобальних позитивних змін.