Детокс від російської дезінформації: як в Україні спростовують фейки ворожої пропаганди

Щодня російські пропагандисти продукують десятки фейкових новин про те, як страшно жити в Україні. Як їх розпізнати?

Ну, ви ж чули, напевне, що в одній зі шкіл Черкаської області дітей змушують здавати кров для поранених військових ЗСУ. Що багато лікарень призупинили планові операції, оскільки вони переповнені пораненими бійцями. А, може, знаєте й про те, що в зоні бойових дій їздить спеціальний автомобіль, у який заштовхують поранених військових і цивільних, які підтримують «рускій мір», щоб «пустити» їх на органи?

Фото: Карикатура Євгенії Олійник/ Радіо Свобода

Дізнаватись про такі речі – це неабияке навантаження на людину з нестійкою психікою, особливо, якщо вона позбавлена альтернативних джерел інформування. Загалом, за даними моніторингу української незалежної аналітичної платформи VoxCheck, лише для дискредитації галузі медицини росія останніми роками запустила 91 фейк. Мета її наративів – з одного боку, посіяти паніку серед українського населення, а з іншого — поширити негативний образ України на міжнародній арені й підірвати довіру іноземних партнерів до нашої держави, пише Телеграф.

Команда фактчекерів (це люди, які перевіряють достовірність фактів) аналітичної платформи VoxCheck взялася зменшити наслідки «пошкодження мізків» ворожими фейками. Фактчекери виявляють джерела походження дезінформації, її розповсюджувачів, а також пишуть спростування на основі реальних фактів. 26 січня із залученням фахівців державних структур та медичної спільноти представники VoxCheck провели онлайн-презентацію оновленої бази медичних фейків «Detox від пропаганди» для медійників.

«Наша мета – підвищувати рівень медіаграмотності та стійкості до дезінформації, пов’язаної з темою здоров’я, серед українців, – зазначила керівниця проєкту VoxChеck Cвітлана Сліпченко. – Тому в оновленій базі «Detox від пропаганди» користувачам буде легше розібратися. Тепер у ній краща навігація по контенту, з’явилися інтерактивні візуалізації, простіша функція завантаження бази, окрім того, вона доступна трьома мовами: українською, англійською і російською».

За словами старшої аналітикині проєкту Валерії Степанюк, в оновленій базі відображені також усі джерела, які поширили ту чи іншу фейкову новину. У переважній більшості це російські та білоруські медіа й контенти, однак є й з інших країн, де не володіють дійсною ситуацією в Україні, а також українські, які, на жаль, не завжди перевіряють інформацію. От, як, наприклад, про те, що на Печерську загорівся «Пункт незламності», хоча офіційні джерела цього не повідомляли. Згодом публікації були видалені, але сам факт був зафіксований.

Найпопулярніші наративи російських пропагандистів – «діяльність» хімічно-біологічних лабораторій та медичні досліди над українцями. Окрім того, часто мусуються теми: штучне походження коронавірусу та негативний вплив вакцинування на здоров’я; реформа системи охорони здоров’я, яка проводиться з 2015 року, не дала результатів, держава не може забезпечити якісну медицину. З початку широкомасштабної війни до цих тем додалися: створення Україною загроз хімічних атак як на фронті, так і в тилу; діяльності чорних трансплантологів, які начебто постачають органи поранених військових і цивільних, які підтримують «руський мір» на європейський ринок; створення українською владою спільно з європейськими партнерами штучного голоду у світі; провокації українців на Запорізькій атомній станції; виготовлення в спеціальних лабораторіях бойових наркотиків для ЗСУ, які начебто вище командування доставляє на фронт.

Наразі Росія намагається закріпити думку, що з вигаданих нею українських біолабораторій може статися витік вірусів. Активно поширюються фейки також про те, що Україною керує Європа, а НАТО нашпиговує нас зброєю, і це призведе до негативних наслідків, аж до відторгнення наших західних територій. Тому дуже актуально писати і говорити правду про взаємодію України із західноєвропейськими державами, про те, що означає для нас рух до НАТО. Якраз завдяки таким фаховим поясненням можна досягти великої стійкості українців до інформаційних вкидань.

«Реагувати на кожне пропагандистське вкидання контрпродуктивно, тому при аналізі інформації, яка береться з відкритих джерел, звертаємо увагу на ті, які становлять найбільшу загрозу і які повторюються найчастіше. А також створюємо протилежні сильні наративи», – зауважує Кирило Перевощиков.

За його словами, найнебезпечніші фейки для пересічного громадянина це ті, що супроводжуються скріншотами, відео, підробленими документами чи дають посилання на авторитетні (або й не дуже) українські та зарубіжні видання, на псевдовчених тощо. Однак фахівці з виявлення дезінформації уміють читати, як мовиться, між рядків. Скажімо, багатьма російськими ЗМІ була розповсюджена новина про нібито секретний документ Міністерства оборони України, у якому йшлося про знищення особистих даних працівників українських дослідницьких установ, що співпрацювали з військово-біологічними лабораторіями США. Повідомлення супроводжувалось знімком цього «паперу». Але низка допущених у ньому помилок, які грамотний українець ніколи не допустить, вказувала на його фальшивість. Зокрема, у «секретному документі» було вжито російські скорочення г.(город) замість м. (місто), ул. (улица) замість вул.(вулиця), словосполучення «особова справа» перекладено як «особиста справа», а слово «безпеки» у назві Служба безпеки України написано з великої літери…

«Дезінформація не шкодить фізичному здоров’ю людини, але шкодить ментальному, – наголошує Світлана Сліпченко. – Адже між ментальним і фізичним існує тісний зв'язок. Бо якщо людина, повіривши фейку, починає лікуватися від ковіду часником і цибулею, то вона стає гарною мішенню для вірусу й поширює його серед інших. Теж саме відбувається, коли людина повірила псевдовченим й відмовилися від щеплення проти коронавірусу. Тобто, це все ланцюжки однієї реакції, і це реальна шкода дезінформації, яку ми спростовуємо»

Ганна Волкова

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram