ГоловнаБлогиБлог Ігоря Копитіна

Оборонні закупівлі будуть відкритими завдяки законопроєкту 2398д

Максимальне підсилення обороноздатності України - одне з пріоритетних завдань Президента України, уряду, Верховної Ради та інших. Кожен робить внесок у це підсилення на своєму рівні. І я особисто як член оборонного комітету буду щасливий, коли буде прийнятий законопроєкт №2398-д «Про оборонні закупівлі». Його розробила група депутатів, до якої входжу і я, у тісній співпраці з міністерствами (зокрема, Міністерством оборони, Міністерством розвитку економіки та сільського господарства), громадськими організаціями та іншими зацікавленими.

Фото: rnbo.gov.ua

Чому я вважаю цей законопроект (і таке переконання в багатьох) суттєвим внеском у підвищення обороноздатності нашої країни? Тому, що він дозволить зробити оборонні закупівлі максимально прозорими і не дасть використовувати надмірну засекреченість для створення корупційних схем. У Закон України «Про державну таємницю» ми пропонуємо внести зміни щодо переліку, критеріїв і принципів віднесення інформації до сфери таємних закупівель.

Так, відкриті процедури закупівель допоможуть заощадити чималі суми, які корупціонери все ще мають можливість отримати завдяки існуючому недосконалому законодавству. Їм цей законопроєкт як раз тільки заважає - нинішня надмірна, часто абсолютно незрозуміла, засекреченість оборонних закупівель розв’язує руки і обмежує доступ громадськості, яка як раз хоче бити по цих руках. Навіть за наявності системи Прозорро в країні примудрялися системно виписувати умови під конкретного виробника, нечітко формулювати обов'язки, застосовувати неефективні процедури контролю якості тощо. Час це змінити - у планах закупівель має засекречувалися лише про те, що і справді не має дізнатися з відкритих джерел ворог! Усе інше має бути відкритим для суспільства - і крапка!

Сприятиме посиленню нашої обороноздатності й інший важливий принцип, закладений у нашому законопроєкті – це принцип «Купуй те, що потрібно». Чому він такий важливий? Зараз замовники орієнтуються на те, що вже виробляють державні підприємства ОПК, що гальмує розвиток – потрібно більше зусиль докладати для того, аби переходити на нове озброєння, а не ламати щоразу голову над тим, де знайти заміну російським комплектуючим, яких так багато у техніці, яку ми ремонтуємо і відправляємо на фронт. Давайте зробимо так, аби держава як замовник оборонної продукції обирає ту, яка справді буде сучасною, сильною, високотехнологічною. В нас є чудові конструктори, інженери, різні спеціалісти, які здатні створювати таке озброєння.

За нашим задумом, Міністерство економіки публікуватиме перелік замовлень, сформований Міноборони та іншими силовими відомствами. А виробники матимуть змогу орієнтуватися, яка продукція потрібна і які до неї вимоги. Крім того, Мінекономіки формуватиме реєстр виконавців оборонних замовлень, визначаючи потенційних виконавців за можливостями та номенклатурою продукції, що виробляється.

Замовники формують трирічний план закупівель товарів робіт і послуг оборонного призначення. Його бачитимуть усі – і виробники, і громадськість, і парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Замовники робитимуть закупки відповідно до затвердженого плану закупівель, розписуючи кожен рік.

Що стосується закритих процедур, то трирічні плани погоджуватиме комітет з питань нацбезпеки та затверджуватиме уряд. Виробники отримають доступ до нього через електронний реєстр. Ми передбачили застосування Єдиного закупівельного словника, кодів та назв інших відповідних класифікаторів предмета закупівлі. Річний план закупівель та зміни до нього публікується на веб-порталі Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Ми переконані, що конкуренція має бути навіть у закритих процедурах.

А ще держава отримуватиме товар за більш низькою ціною та обиратиме більш якісну продукцію завдяки здоровій конкуренції державних і приватних виробників зброї і військової техніки, у тому числі - нерезидентів України. Це не буде якимось значним послабленням позицій українських виробників. Тим більше, що ми створимо для вітчизняних виробників кращі умови роботи. Так, вони зможуть збільшувати гранично допустимий рівень рентабельності виконання контрактів при закупівлях без застосування конкурентних процедур. І коригувати умови укладених угод у випадку суттєвої зміни фінансово-економічної ситуації. Законопроєкт передбачає пріоритетність локалізації виробництва на митній території України. При здійсненні закупівель, в яких беруть участь іноземні суб'єкти господарювання, «умови укладення державних контрактів можуть передбачати одержання Україною в особі офсетного бенефіціара відповідних компенсацій», види яких визначає уряд.

Законопроєкт підсилює відповідальність замовників - давно слід навести тут лад, бо це ненормально, коли держструктури зловживають своїм становищем і вимагають виробника відремонтувати за власний рахунок техніку, яка зламалася в умовах невідповідної експлуатації з вини самих замовників. Ми маємо сприяти тому, аби виробники мали змогу постачати у військо найкращу техніку і не боялися щоразу, що ще й збитків зазнають через такі от надмірні вимоги. Повірте, вони й так часто занадто скуті умовами контракту з держзамовниками. Більш того, світовій практиці немає ніяких військових представництв, там довіряють спеціалізованим організаціям, які проводять сертифікацію (Міжнародна організація зі стандартизації, ISO (International Organization for Standardization) та ін.). Сертифікати підтверджують, що виконання того чи іншого процесу відповідає встановленим нормам, технічним завданням і критеріям, які встановлені для конкретного виробу. А в нас ще з радянських часів лишилася система, якої слід позбутися.

Кожен замовник має отримувати кінцевий виріб, а виробник несе гарантійні зобов'язання за його якість відповідно до певних стандартів. Є міжнародні стандарти якості виробництва і виробничих процесів, коли проводиться сертифікація, наприклад, зварювальних, штампувальних та інших робіт. Зрештою, це дозволить нашим виробникам вийти на міжнародні ринки.

Законопроєкт передбачає, що у разі припинення замовлень товарів, робіт і послуг оборонного призначення на плановий рік виконавець державних контрактів, що є суб'єктом господарювання державної форми власності, не має права самостійно ліквідувати або перепрофілювати виробничі потужності, які забезпечують поставки таких товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Це слід узгодити з замовником та центральним органом виконавчої влади. А уряд встановлює порядок відшкодування збитків, завданих виконавцям через невикористання за рішенням замовника зазначених виробничих потужностей.

Законопроєкт мали розглянути під час позачергового пленарного засідання Верховної Ради 16 квітня, але з порядку денного його вилучили. І таке зволікання Україні шкодить. Тим не менш, я впевнений, що вже найближчим часом його приймуть. Адже в нього багато прихильників, що показало і перше читання, набравши 293 голоси «за». Так, було багато правок - усього 470 правок, Та Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки обробив і урахував.

Ігор Копитін Ігор Копитін , народний депутат України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram