Чого варте лише масове встановлення систем відеоспостереження та швидкого реагування під час виборів.Це є вкрай неефективними витратами, адже за даними ЦВК, на попередніх виборах отримані відеоматеріали, на які було витрачено більше 955 мільйони гривень, практично не використовувалися під час підведення підсумків.
Враховуючи те, що застосування відеоспостереження під час наступних виборчих кампаній або у будь-який інший спосіб чинним законодавством не передбачено, подальша доля цієї системи залишається невизначеною.
З точки зору здорового глузду важко зрозуміти логіку державного керівництва, яке в умовах економічної кризи, падіння ВВП і доходів бюджету планує масштабні «прожекти» вартістю у мільярди гривень. При чому величезні бюджетні кошти планують пустити не на розвиток економіки, а на сумнівну програму встановлення відеокамер по всій країні.
Як довів досвід останніх парламентських виборів, під приводом турботи про дотримання демократичних стандартів, влада «розсувала» по своїх кишенях 1 мільярд гривень. Жодної користі від відеокамер на виборчих дільницях, як слушно зауважує Рахункова палата, не було.
Партія "УДАР" звертається до МВС і прокуратури з вимогою провести об’єктивне розслідування за результатами звіту Рахункової палати і покарати винних у нецільовому використанні бюджетних коштів.
Ми вважаємо, що будь-які нові масштабні програми відеоспостереження можуть розглядати лише після з’ясування всіх обставин провалу системи відеоспостереження за виборами.
Партія "УДАР" наполягатиме на тому, щоб розробка і впровадження державної системи відеоспостереження відбувалися під постійним громадським контролем. Передувати тотальному встановленню в Україні відеокамер має громадське та експертне обговорення. Адже вартість даної програми є безпрецедентно високою.