Пам’ятаю 26 січня 2016 року: тоді як урядовий кореспондент був присутній в Кабінеті Міністрів на трохи нетрадиційному заході: це не біло засідання уряду чи прес-конференцію, а прем’єр Аресеній Яценюк, міністр МВС Арсен Аваков та голова ДМС урочисто вручали 16 річним юнакам та дівчатам їх перший паспорт. Чому в КМУ? Тому що так уряд привертав увагу до започаткування видачі паспорті нового зразка, у вигляді ІД-картки.
"Чому ми зробили цей новий паспорт... Тому що у нас зі старими паспортами були проблеми, з новими паспортами тепер вже дуже чітко: особа, яка отримує новий паспорт, повністю підпадає під стандарти ідентифікації, визначені в ЄС. Тому це наша велика програма, велика програма, щоб робити Україну частиною європейського простору, частиною ЄС", - заявив тоді Яценюк.
Як власник паспорту старого зразка «книжечки» по-доброму заздрив молоді. Тому як тільки через кілька місяців відкрилась можливість і для інщих – негайно обміняв свій старий паспорт на новий.
Перший досвід його використання показав, що він відтоді і до цього часу повноцінно так і не набрав ваги. Голвона проблема – впридачу до невеликої і зручної пластикової картки необхідно отримувати та іноді носити з собою… лист звичайного паперу формату А4, де вказана прописка.
Звісно, ця інформація (про прописку) серед іншого також вшита в електронний чіп. Але у організацій, яким треба цю інформацію (наприклад банкам), немає пристроїв/програм для її зчитування. Так що тут або інститут прописки відміняти – або забезпечити уповноважені організації необхідною апаратурою/софтом.
Разом тим приємний бонус від користування внутрішнім ID-паспортом – можливість використання його при поїздці за кордон, без додаткового закордонного паспорту. Така опція відкрилась з кінця 2017 року за домовленістю з Туреччиною.
А чи працює ця опція на практиці? Які є «підводні камені»? Я вирішив спробувати поїхати до Туреччини використовуючи тільки ID-паспорт. Що з цього експерименту вийшло - в короткому відеоблозі.