Зрозуміло, що все це робиться навмисно: щоб затягнути й заплутати бюджетний процес: із розрахунку, що депутати не встигнуть вчитатися в пояснювальну записку, проаналізувати показники і перевірити, які доходи й видатки уряд заклав в цей проект, і таким чином в умовах нестачі часу в авральному порядку протягнути через Верховну Раду потрібний уряду варіант бюджету.
Так само було й минулого року – і вже тоді стало зрозуміло, що бюджетний процес свідомо заплутується для "протягування" антисоціальних пропорцій видатків держбюджету й полегшення нецільового використання коштів. За той бюджет голосували в останній день своєї роботи депутати минулого скликання. І уряд приховував проект бюджету-2013 саме до цього останнього дня, адже заклав туди вражаючі регіональні диспропорції, фантастичні плани надходжень і роздуті витрати на утримання державного апарату.
До чого це призвело поясню на прикладі субвенції на «капітальний ремонт систем централізованого водопостачання та водовідведення», яку кожний може знайти у додатку № 7 «Міжбюджетні трансферти (додаткові дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам», затверджених Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».
Отже, ця субвенція водникам в розмірі 440 млн грн на 2013 рік обласним бюджетам розподіляється так:
Донецька обл. 200,0
Луганська обл. 130,0
Запорізька обл. 50,0
Дніпропетровська обл. 40,0
Миколаївська обл. 10,0
Херсонська обл. 10,0
Інші області – 0 (нуль) грн.
Тобто, майже половину коштів виділено на одну Донецьку область. Схожі тенденції і за іншими статтями, наприклад, за статтею "Здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій" чверть всіх видатків припадає на Донецьку та Луганську області.
В мене немає жодних сумнів щодо розуміння теперішньою владою поняття "справедливість", тому хочу сказати про дещо інше. Так, цей бюджет несправедливий. Але чому це не турбує місцеву виконавчу владу, яка складається геть з представників Партії Регіонів? Наприклад, чому цим фактом ніколи не обурюються керманичі моєї рідної Вінницької області?
Чому в червні 2013 року, коли у Вінниці проводили колегію Мінрегіону під головуванням Віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула і Міністра Геннадія Темника (саме який подає бюджетні запити), ніхто з вінницької влади не встав і не сказав, що Вінницька область потребує справедливого розподілу коштів? Партійний квиток виявився дорожчий за інтереси вінничан? Те ж питання стосується керівників виконавчої влади в інших регіонах, які працюють на розвиток Донецької та Луганської областей.
Цей приклад щодо несправедливого розподілу коштів я навів через небажання потрапити до такої ж самої ситуації в цьому році, адже народних депутатів навмисно відсторонили від бюджетного процесу і ми вже півтори місяці не можемо проконтролювати які показники закладаються в проект бюджету-2014, які подавалися бюджетні запити і яким чином вони враховані.
Відколи я став народним депутатом, до мене неодноразово зверталися керівники підприємств тепло і водопостачання із проханням посприяти виділенню коштів на капітальний ремонт їх зношених основних фондів. На жаль, в опозиції не вистачає голосів для внесення змін до державного бюджету заради справедливого перерозподілу тих субвенцій. Сумний досвід також показує, що проти таких змін голосували б також окремі депутати-регіонали з Вінниччини.
Тому я звертаюся до керівників комунальних підприємств не лише Вінниччини, але й всієї України: шановні, саме зараз триває той короткий період, коли керівники ваших регіонів мають ночувати в Кабміні, відстоювати ваші інтереси і домагатися щоб проект бюджету-2014 був справедливий. А вже досить скоро ми побачимо – чи працювали вони в цей час на інтереси своїх областей чи знову зрадили їх.