Працювати із культурними проектами у малому місті – справжній виклик. Адже це абсолютно інше поле дій, аніж у великому місті: завжди більше можливостей, але разом з тим, більше бар’єрів. Ініціюючи в Бучачі проекти літературного напрямку, насамперед було бажання повернути цьому місту його літературну ідентичність – одну із тих, які були стерті у роки Другої світової, а потім і під час радянського періоду. Адже це рідне місто перш за все Нобелівського лауреата з літератури Шмуеля Йосефа Аґнона, але також і рідне безпосередньо або дотично для інших письменників, що залишили свій слід в історії: Остапа Луцького (учасника літ.угруповання «Молода муза», що діяло у Львові перед Першою світовою), Богдана Бойчука (учасника «Нью-Йоркської групи»), Всеволода Нестайка (дідусь якого мешкав і похований у Бучачі), Осипа Назарука (першого, хто написав історичний роман «Роксоляна»). Беручи це до уваги, продовжувати літературну традицію у Бучачі виглядає дуже логічним і виправданим.
Літературний центр імені Аґнона діє у Бучачі з липня 2015 року. Серед проектів, які ми здійснили або над якими працюємо постійно, є організації зустрічей з сучасними українськими письменниками та книжкові презентації, ексклюзивні літературні мандрівки Бучачем, розроблені на основі тексту Аґнона, а також творів сучасних українських письменників. Наступним кроком цьогоріч стала організація літературної резиденції у Бучачі у серпні-жовтні, який є частиною більшого проекту під назвою «Аґнон: 50 кроків, щоб зрозуміти». Це був короткотерміновий проект, але ми дуже сподіваємось, що в майбутньому він зможе бути постійним. Програма є своєрідним жестом пам’яті про отримання Нобелівської премії Аґноном 50 років тому у 1966 році, якою був нагороджений за ряд текстів, серед яких чимало про Бучач. Найголовнішим текстом Аґнона, що стосується Бучача, є «Нічний постоялець» (або «Гість на одну ніч»), написаний Аґноном після візиту до рідного міста у міжвоєнний період.
Гостями резиденції стали письменники Євгенія Сенік, Андрій Любка та Софія Андрухович. Головною ідеєю проекту було дати можливість резидентам відчути себе гостями, постояльцями у Бучачі, як це зробив свого часу Аґнон, і описати власні спостереження у текстах. Цією резиденцією команда Літературного центру імені Аґнона хотіла привернути увагу до Бучача, як рідного міста Нобелівського лауреата, а також до постаті Шмуеля Йосефа Аґнона і загалом теми малих міст і їх літературної спадщини. З огляду на це, резидентам було запропоновано ознайомитись із текстом перекладу роману «Нічний постоялець», і за час перебування в Бучачі відтворити у своїй уяві той Бучач, який бачив Аґнон та тисячі інших мешканців міста у міжвоєнний період минулого століття. У текстах резидентів найголовнішим акцентом є відтворення атмосфери сучасного міста та порівняння із його минулим. Учасники резиденції самостійно ознайомлювались із додатковими ресурсами щодо біографії та долі Шмуеля Йосефа Аґнона, проте попередньо мали базову інформацію, що стосується Аґнона і інших митців, котрі походять з Бучача: від корисних лінків до тематичних екскурсій містом.
Тексти резидентів під час перебування в Бучачі та опісля опубліковані на ресурсах медіа-партнерів: Збруч, Читомо та The Ukrainians, а також наприкінці ввійдуть у загальну друковану публікацію, що стане підсумком проекту.
Мар’яна Максим’як, програмна директорка Літературного центру імені Аґнона