Дуб, довжина стовбура якого 10 м., було знайдено у гирлі Десни ще в 1975 році. На ньому були сліди дев’яти отворів у вигляді фігури квадрату, куди вставлялися щелепи кабанів. Археологами-дослідниками пам’ятки – Г.Ю. Івакіним та К.Н. Гупало – були зроблені висновки щодо ритуального призначення даного дерева. Після дослідження та консервації щелепи були передані до Музею історії міста Києва, а дуб - перевезений до скансену-музею в Пирогові та розміщений під укриттям. Але: ще тоді музеєм були взяті зобов’язання зі створення спеціальної археологічної експозиції-павільйону, куди крім ритуального дерева мали бути поміщені зрубні житла та інші будівлі Х ст., що були виявлені під час розкопок на території Красної (Контрактової) площі в 1973 р. Ну, і як ви знаєте, експозиції в музею сьогодні немає…
Але наближається державне свято, офіційно встановлене у 2008 р. Президентом України Віктором Ющенком – День хрещення Київської Русі-України. До Києва їдуть делегації, програма святкових заходів затверджена на найвищому рівні. І столичний бізнесмен Ігор Дідковський вирішив привітати Президента та відзначити свято по-своєму. А саме – «повернути для українців духовну святиню», якою є пам’ятка археології «Ритуальний дуб», ЯЗИЧНИЦЬКА святиня давніх слов’ян з музею в Пирогові. (Хто пам’ятає - свого часу він «побудував» «Мистецький Арсенал» - і навіть кримінальна справа була відкрита, потім у кращих традиціях музейного менеджменту і маркетингу вирішив зробити на подвір’ї одного з музеїв ресторан – щоб відвідувачі мали змогу після їжі духовної вкусити українських лагоминок).
Отже, на 7 липня, на 18.00 у Пирогові призначено офіційне відкриття першої черги нової експозиції «Пам’ятка археології «Ритуальний дуб». «Експозиція» буде являти собою металеву конструкцію-опору, до якої буде вертикально припасоване 1200-літнє дерево, яке також з незрозумілих причин на офіційному сайті музею назване як «Дуб Перуна». Розміщуватиметься «експозиція» на території подвір’я хати початку ХХ ст. з Середньої Наддніпрянщини, яка з пустого слова чомусь стала «хатою знахарки».
Питання поза темою: на підставі чого учасники презентації зможуть знаходитися на території національного музею, оскільки згідно статуту та розпорядку роботи музей відкритий для відвідувачів до 18.30? Чи погоджувало керівництво перебування людей в Міністерстві культури України?
Але головна проблема полягає в тому, що науковці та фахівці-пам`яткоохоронці стривожені: унікальний археологічний об’єкт не можна піддавати будь-яким переміщенням, розміщувати без укриття для доступу вітру і сонця, і найголовніше – ЯКИЙ СЕНС МАЮТЬ ТАКІ ДІЇ?!!!!
«Зараз у нас готується площадка, проводяться первинні реставраційні роботи, які визначені технологією. Наразі проведена очистка деревини від забруднення. А іншу частину робіт на дереві можна вже проводити коли воно буде встановлено у вертикальному стані – не обов’язково зараз. Чому саме зараз? По-перше, ми маємо мецената, який вклав у експозицію близько 350 тис. грн. По-друге, 7 липня вибрано не випадково. Квітка папороті, яку шукають на Івана Купала – це і є квітка Перуна. Але наголошую, що ми не робимо місце для стародавніх обрядів - ми робимо нову експозицію. В мистецькому плані це одна з дивин Києва» - звітує на запитання директор музею Дмитро Заруба.
«Ритуальний дуб VIII ст. з Національного музею народної архітектури і побуту – це унікальна пам’ятка археології, яких в Україні на сьогодні є одиниці, - обурюється Олексій Доля, Директор Центру фольклору та етнографії та доцент кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. - Він згадується в десятках наукових досліджень і є частиною державного музейного фонду України. Тому якщо сьогодні хтось вирішив зробити собі дешевий піар – то це злочин, що призведе до того, що пам’ятку ми втратимо! В мене є мільйон питань до «фахівців»: Чому пам’ятку VIII ст. ставлять у експозицію ХХ ст.? Яке відношення має дуб з Чернігівщини до експозиції Середньої Наддніпрянщини, тобто Полтавщини? На підставі чого було прийнято рішення про створення експозиції та здійснення консервації і реставрації? Яким є досвід та спеціалізація тих фахівців? Які саме обстеження провели? Які методи обробки будуть використані? Згідно Закону України реставраційними роботами в державних установах може займатися виключно Національний науково-дослідний реставраційний центр України!»
«Проведення дослідження, очистки поверхні та консервації за кілька днів – це зухвалий абсурд, - дивується Михайло Сагайдак, Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України, фахівець в галузі давньоруської археології та історії. - За родом своєї діяльності я постійно маю справу з викопним деревом і зокрема цей матеріал знаю дуже добре. Бездумні маніпуляції з так званим ритуальним дубом є абсолютно небезпечними. І хто буде відповідати за негативні наслідки – мені невідомо. Я не знаю у нашій країні жодного фахівця, який би дав гарантії, що дерево міцне і йому нічого не загрожує. Однозначно, що потрібні ретельні дослідження. Треба було запросити фахівців, які досліджували його 30 років тому, щоб зафіксувати наскільки сильні зміни відбулися. Стріленко Юлія – непоганий реставратор, але я не пригадую, щоб вона мала досвід роботи з деревом».
До Національного науково-дослідного реставраційного центру України лише сьогодні, 4 липня, очевидно після розголосу, надійшло офіційне звернення з музею з проханням "направити спеціалістів для візуального обстеження мореного дубу VIII ст., визначити стан експонату і надати рекомендації для подальшого експонування».
Як пояснила директор центру, Світлана Стрельнікова, перш ніж надати рекомендації щодо подальшого експонування предмету, потрібно вивчити всю документацію, треба знати, в якому стані дуб був піднятий з води, які саме роботи були проведені з ним, і які зміни зі структурою відбулися за цей час, поки дуб лежав у музеї. По-друге, має бути дуже представницька комісія чи рада, куди б увійшли не тільки художники-реставратори, а й технологи, архітектори, науковці, конструктори, фахівці з матеріалознавства. На підставі обстеження стану збереженості має бути складена резолюція, що стан збереження об’єкту дозволяє його переміщувати та розміщувати вертикально.
Як зрозуміло – це не робота двох днів. А тим часом на 7 липня вже призначено відкриття експозиції, що стане початком руйнації пам’ятки, якщо цього не станеться ще під час попередніх маніпуляцій.
У ці хвилини дуже хочеться сподіватися на підтримку здорового глузду з боку музейників, фахівців-археологів та журналістів. І навіть… Я то розумію, що Міністру культури Леоніду Новохатьку 6-ти метрова дерев’яна ложка від майстра Володимира Зайця значно важливіша за 1200-літній дуб. Але надія помирає останньою.