Справа в тому, в Україні певна частина ТЕЦ і ТЕС були спроектовані (як правило – ще за часів СРСР) для використання як пального газу або (і) вугілля. Вже при проектуванні закладалося з яких шахт і скільки вугілля буде поставлятися на станцію. В результаті вийшло так, що низка станцій були спроектовані на спалювання вугілля антрацитної групи (або суміші з ним), яке видобувається на тепер непідконтрольних Україні територіях. З часом, зокрема керуючись вимогами економізації, значна частина станцій перейшли на газ. Обладнання для вугілля, в кращому випадку, технологічно застаріло, а в гіршому – ліквідовано автогеном. Тепер, враховуючи насамперед те, що не бажано використовувати газ як пальне для ТЕЦ чи ТЕС, а також відсутність гарантованих поставок вугілля антрацитної групи через російську агресію, доцільно дообладнати ці станції для спалювання вугілля газової групи яке видобувається практично у всіх вугільних басейнах нашої держави, зокрема, - у Львівсько-Волинському басейні. Тобто, мова йде про дообладнання станцій, аби створити їм технічну можливість використовувати як пальне вугілля газової групи, що є в багатьох країнах з тепловою енергетико. Цього вугілля є вдосталь в Україні і на міжнародних ринках за прийнятними цінами. Колись, у квітні минулого року, тодішній Президент Польщі під час свого візиту в Україну заявив про готовність виділення його країною для цієї мети 50 млн Євро. Очевидно, що він мав на увазі, що для таких робіт виділить кошти Україна і звернеться за допомогою до інших держав.
Беручи до уваги викладене та інші українські реалії, перехід згаданих станцій з газу на вугілля газової групи можна оцінити виключно позитивно в рамках унезалежнення української енергетики. Це однозначно тішить. А, з іншого боку, - дещо дивує, оскільки з повідомлення виходить, що вказані роботи є ініціативою керівництва станцій, а не державних органів. Але це лише перше враження. Хочеться вірити, що існує чітка державна програма унезалежнення станцій, що ті, хто приймає державні рішення, володіють більшим обсягом інформації, ніж громадськість і на цій основі приймають оптимальні рішення тощо.
Окрім згаданих переваг, переобладнання (дообладнання) українських ТЕЦ і ТЕС на вугілля газової групи носить багатоцільовий характер. Зокрема, - створить можливість отримувати постійні замовлення для шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну, що виключно актуально з огляду на існуючі там проблеми.
Очевидно, що саме такі роботи вартують того аби їх державою підтримати, проконтролювати і використати для того, щоб цілому світу продемонструвати реальні реформи в галузі якщо це не зашкодить якимсь таємницям. Простіше-кажучи, є конкретні справи, які засвідчують справжні реформи в галузі енергетики і не треба видумувати міфи про реформи у контексті створення позитивного іміджу керівництва галузі, уряду і держави.