Збори Наглядової ради ПАТ «Укрнафта» 29 травня 2015 року насамперед засвідчили, що протистояння держави і олігархів, на жаль, не враховує інтересів українського народу. З одного боку, можна зрозуміти державних мужів, які, представляючи мажоритарного акціонера компанії Укрнафта - державу, намагаються заставити згадану компанію дотримуватися українського законодавства. З іншого боку, українці не бачать підстав не довіряти міноритарним власникам. Ясно одне – в Укрнафті і довкола неї безлад і непрозорість. Крім цього, черговий раз зрозуміло, що окремі акціонери роблять те, що їм дозволяє держава. Інакше, зокрема, будь-який українець, маючи подвійне (не кажучи про потрійне) вже давно би відповідав за порушення Закону України, а не брав би участь у зборах якоїсь наглядової ради, не сидів би разом з державними чиновниками, або представниками держави. Більше того, ніхто б не стерпів його неетичних випадів і нетрадиційної (щоб не сказати зухвалої) поведінки. Лише один випад на адресу нинішнього Міністра економічного розвитку України чого вартий. Інше питання: як людина з фактичним подвійним громадянством може бути державним високопосадоцем, демонструючи, зокрема, неспроможність українських громадян? Але ж всім слід усвідомити, що таким чином, чи не вперше показано, що більшість українських громадян мають можливість лише спостерігати як «багатопаспортники» з’ясовують стосунки між собою в українській державі. Важко собі таке уявити, наприклад, у Німеччині, Польщі чи в будь-якій іншій демократичній державі.
Якщо ж по суті, то збори наглядової ради Укрнафти по суті нічого несподіваного не вирішили і виконали банальну формальність – призначили на липень збори акціонерів, під час яких, зокрема, за словами їх учасників, «можливо буде змінено менеджмент». А до того часу залишається нинішній фактично непідконтрольний державі менеджмент Укрнафти – однієї з найбільших компаній, що визначає національну безпеку! Так само зберігатиметься повна неясність з виплатами Укрнафти і Укрнафті. Хоча ситуація в компанії і довкола неї екстраординарна і всі збори, зокрема, давно мали би вже пройти. А ми все ще втішаємося планами і продовжуємо мовчки спостерігати «обдирання» більшості українців.
Крім цього, із засідання наглядової ради від 29 травня 2015 року не ясно коли і як вирішилися (чи вирішуватимуться) питання щодо згаданих заборгованостей, хто та чому це допустив, якого покарання зазнали винні?
Подібно (окрім некоректної поведінки) можна охарактеризувати і призначення головою Одеської ОДА Михайла Саакашвілі, при всій повазі до нього. Очевидно, що це призначення оцінюється і буде оцінюватися неоднозначно.
Але, заради справедливості, треба наголосити на тому, що мабуть нелегко було Президенту України зацікавити типового грузина з світовим позитивним ім’ям президента очолити Одеську ОДА. Скоріш за все, йдеться про започаткування якоїсь складної кадрової схеми, свідками якої ми станемо найближчим часом.
Можна і так прокоментувати: М.Саакашвілі один з небагатьох відомий державний діяч на пост-радянському просторі, який не має радянського і мафіозного досвіду управління і не виховувався в прорадянській сім’ї. Отже не зрозуміло чи призначення означає створення ризику, чи усунення конкурента?
Разом з тим, у з’язку з цим призначенням, серед іншого, звертають на себе увагу дві речі: по-перше, не зрозуміло для чого це М.Саакашвілі; по-друге, таким призначенням провокується в майбутньому напруга між тепер дружніми українським та грузинським суспільствами - адже у випадку успіху М.Саакашвілі проявиться ревність українців і зверхність грузин, а у випадку ж негативного результату (не дай Бог) – образа українців на грузин.
За будь-яких обставин М.Саакашвілі треба побажати успіху і залізної витримки.