Чисельні атаки рф на енергетичну інфраструктуру вже призвели до погіршення економічних прогнозів за підсумками 2022 р. на 2-3 в.п. та негативно впливають на перспективи відновлення в 2023 р. Водночас український бізнес та населення, хоча і погіршили очікування, демонструють високий рівень адаптивності до такої ситуації: частина супермаркетів вже можуть працювати під час відсутності живлення, АЗС, дрібний та середній бізнес в сфері послуг також суттєво збільшили закупівлі енергетичного обладнання для автономної роботи своїх об’єктів. За даними різних торговельних мереж це призвело до суттєвого зростання попиту на таке обладнання: наприклад, реалізація генераторів в жовтні-листопаді зросла майже в десять разів, а зростання продажів павербанків в понад 16 разів в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. З метою зниження цін та насичення ринку відповідним обладнанням Уряд ще на початку листопада звільнив від ввізного мита та ПДВ генератори, акумулятори та інше обладнання, яке має допомогти покращити енергозабезпечення. Це рішення повинно зробити таку продукцію дешевшою приблизно на 25%. Водночас українські виробники, які збирають таку продукцію в Україні, опинились у невигідному положенні. З метою нівелювання потенційного негативного впливу на минулому тижні Уряд звільнив від ПДВ та ввізного мита також запчастини та комплектуючі для виготовлення електрогенераторів, а також обладнання супутникового інтернету.
За оцінками Світового банку вартість програми з відновлення України вже складає близько 350 млрд. та продовжить зростати з огляду на спрямованість російських атак на електричну мережу та інші інфраструктурні об’єкти, відновлення яких потребує суттєвих ресурсів. Світовий банк також розподілив близько 18 млрд дол США фінансування для України більша частина якого надійшла від США та європейських країн. Також за сприяння Світового банку на реалізацію програм безповоротних грантів на створення садів і теплиць за принципом співфінансування наступного року вже передбачене фінансування. Показовим є також те, що за оцінками Мінагрополітики спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів через пільгові програми кредитування було другим за важливістю фактором (перший – робота зернового коридору), які цього року дозволили підтримати аграрний сектор.
Бюджетна сфера
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 06.12.2022, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 974.2 млн. гривень, з яких левову частку (911 млн. гривень) залучено за 2-річними паперами із дохідністю 19,5% річних (+0,25% порівняно із попереднім розміщенням), а також 54,7 млн. євро (на 6 міс. із дохідністю 3%).
Загалом, у листопаді Міністерством фінансів було розміщено на первинному ринку гривневих ОВДП на суму 51,7 млрд. гривень, з яких 30 млрд. було придбано Національним банком, 21,7 млрд. – іншими учасниками ринку. Середньозважена дохідність ринкових розміщень у листопаді становила 14,8% річних, зважаючи на те, що більшість розміщених ОВДП були короткостроковими (до 1 року).
При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, за перший тиждень грудня сальдо внутрішніх боргових операцій уряду було від’ємним та становило 18,8 млрд. гривень, а загалом, із початку повномасштабної війни станом на 5 грудня 2022 р. Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 199 млрд грн, 2,1 млрд. дол. США та 662,6 млн євро, тоді як від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив 128,8 млрд грн, 1,4 млрд. дол. США та 922,6 млн євро.
Вагому підтримку виконанню державного бюджету продовжує надавати надходження міжнародної фінансової допомоги. Так, на минулому тижні до державного бюджету України надійшла частина гранту у розмірі 1.5 млрд дол. США із загального обсягу грантових коштів в розмірі 4,5 млрд дол. США, які були надані Сполученими Штатами Америки через Цільовий фонд Світового банку у рамках проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Залучені кошти буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги, таких як оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, ВПО, а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій тощо.
Валютний ринок
Суттєве зростання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків минулого тижня, що перевищило збільшення її пропозиції, обумовило збільшення від’ємного сальдо операцій на міжбанківському ринку за клієнтськими угодами. Це потребувало збільшення інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти для збалансування ринку до 569 млн. доларів США, що майже на 40% більше, ніж за тиждень до цього.
Водночас завдяки скороченню обсягів чистого продажу валюти Національним банком та помірних боргових виплат країни в іноземній валюті на тлі збільшення надходжень міжнародної допомоги міжнародні резерви України у листопаді зросли на 10,7% або 2,7 млрд. доларів США до майже 28 млрд. доларів США, що відповідає фінансування 3,5 місяця майбутнього імпорту. Так, минулого місяця Національний банк продав на валютному ринку 1,6 млрд. доларів США та викупив до резервів – 63,9 млн. доларів США. При цьому, на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 4,6 млрд. доларів США, з яких $2,5 млрд. – від Європейського Союзу, $1,5 млрд. – від Сполучених Штатів Америки (через трастовий фонд Світового банку), $0,5 млрд. – від розміщення валютних ОВДП та $69,1 млн. – від інших міжнародних кредиторів.
Про посилення тиску на обмінний курс гривні свідчить динаміка платіжного балансу України у січні-жовтні 2022 року. Зокрема, незважаючи на профіцит поточний рахунок платіжного балансу, який за десять місяців 2022 року становив майже 8 млрд. доларів США, дефіцит зовнішньої торгівлі як товарами, так і послугами у жовтні продовжував зростати, перевищивши за січень-жовтень 2022 р. 10 млрд. доларів США за торгівлею товарами та 7 млрд. доларів США – за торгівлею послугами. Натомість суттєву підтримку платіжному балансу продовжують забезпечувати стійкі надходження з оплати праці українців за кордоном (11,8 млрд. доларів США за 10 міс. 2022 р.) та надходження міжнародної допомоги до сектору загальнодержавного управління (11,7 млрд. доларів США за 10 міс. 2022 р.).
Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-жовтні 2022 року становили 488 млн. доларів США та забезпечувалися, головним чином, реінвестованими доходами іноземних інвесторів (896 млн. доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (318 млн. доларів США), що дозволило компенсувати скорочення заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-726 млн. доларів США). Водночас обсяг торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, за 10 місяців 2022 року сягнув майже 10 млрд. доларів США, що може свідчити про затримки із поверненням валютної виручки в Україну від зовнішньоторговельних операцій.
Фінансовий сектор
Обсяг працюючих кредитів банків у жовтні зменшився на 3,9% за рахунок скорочення працюючих корпоративних кредитів як в національній (-1,9% або 6,4 млрд. гривень за місяць), так і в іноземній валюті (-6,8% або -15,1 млрд. грн в еквіваленті за місяць). Частка непрацюючих корпоративних кредитів у жовтні зросла до 39,4% порівняно з 37,5% у серпні, понад ¾ з яких сконцентровано у державному банківському секторі. Погіршення платоспроможності позичальників-фізичних осіб позначилося на збільшенні частки непрацюючих кредитів і у цьому сегменті – до 30,3% від загального обсягу виданих позик (порівняно з 27,6% у вересні).
Загалом, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі збільшилася до 35,5% від загального обсягу кредитів, що є найвищим рівнем з початку широкомасштабних воєнних дій на території України, та має тенденцію до зростання.
На цьому тлі понад половина керівників банків та небанківських фінансових установ зазначили про погіршення стану справ у фінсекторі за минулі пів року та спрогнозували продовження негативних тенденцій у наступні шість місяців. Про це свідчать результати опитування про системні ризики фінансового сектору, проведеного Національним банком у листопаді 2022 року.
Водночас три чверті топменеджерів визначили поточний стан фінсектору як задовільний. Так, скоротилася частка респондентів, що негативно оцінили минулі та майбутні зміни у фінансовому секторі: частка фінустанов, які заявили про погіршення стану фінансового сектору за останні пів року, знизилася порівняно з травнем на 17 в. п. до 72%, а частка респондентів, що очікують погіршення стану фінсектору в наступні пів року, скоротилася майже вдвічі, до половини опитаних.
Топменеджери вважали війну з росією джерелом найвищого ризику. Макроекономічні фактори – рівні інфляції та обмінного курсу – також залишилися серед найбільших джерел ризику. За останні шість місяців суттєво підвищився рівень ризику за фактором економічної активності.
В умовах високих воєнних та інших ризиків підтримку кредитування в Україні продовжує забезпечувати державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої минулого тижня банками було видано 374 пільгові кредити на загальну суму 1,6 млрд грн, з яких близько половини – банками державного сектору. За період з початку широкомасштабних воєнних дій на території України кількість виданих кредитів за програмою перевищила 16 тисяч на загальну суму понад 68 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей поточного періоду, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі, у тому числі для енергозабезпечення малого бізнесу альтернативними джерелами енергії в рамках компоненту з підтримки підприємців в період дії воєнного стану.