Спецтема
Календар українського мистецтва

18 квітня. Володимир Боровиковський

18 квітня 1825 року в Петербурзі помер Володимир Боровиковський. Син миргородського іконописця Луки Боровика до 30 років жив на батьківщині і разом із батьком та чотирма братами розписував церкви, а також малював портрети. Його кар’єру в столиці визначив випадок: у 1787 році на Полтавщину мала приїхати російська імператриця Катерина ІІ – для кременчуцького палацу, де вона зупинялася, поет Василь Капніст замовив Боровиковському дві роботи. Картини Катерині сподобалися і провінційний маляр відправився у Петербург, де його вчителями стали знаний земляк-портретист Дмитро Левицький і Йоганн Баптист Лампі Старший. 

Портрет великої княжни Олександри Павлівни. 1796. Олія, полотно.

Він починав із портретних мініатюр, згодом малював і парадні портрети вельмож, портрети церковних діячів, і інтимні портрети, в яких через мундир чи сукню видно людину приватну, і ліричні портрети простих людей із «низьких прошарків». Вершиною його творчості вважають жіночі портрети – «Портрет М.І. Лопухіної», «Портрет О.О.Наришкіної», «Портрет К.М.Арсеньєвої»; вони – поетичні, чуттєві, емоційні; в них переважають ніжний колорит і прозоре письмо.

Портрет М.І.Лопухіної. 1797. Олія, полотно.

Художник-самоучка у 1795 році став академіком Петербурзької академії мистецтв, а з 1802 року був радником Академії. Художник був завалений замовленнями - уся петербурзька знать хотіла портрети від Боровиковського.

 Портрет Д.І.Державіної. 1813. Олія, полотно.

«Портрет імператриці Катерини ІІ на прогулянці у Царськосільскому парку»(1794) – це перший камерний портрет імператриці, на якому немолода жінка в «домашньому одязі» гуляє по парку з улюбленою собакою. Катерина не виявила захоплення портретом без блиску і пафосу, і його не купили для палацу, зате він став етапним в історії російського мистецтва.

Портрет імператриці Катерини ІІ на прогулянці у Царськосільскому парку. 1794. Олія, полотно.

Боровиковський був вельми релігійною людиною, містиком, і паралельно з портретами він малював на релігійні теми – з 1804 до 1811 рр. брав участь у розписах Казанського собору в Петербурзі («Благовіщення», «Костянтин і Олена», «Великомучениця Катерина», «Антоній і Феодосій»), його ікони є в Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври в Петербурзі, в Покровській церкві на Чернігівщині, остання його робота – іконостас для церкви на Смоленському цвинтарі Петербурга, на якому й поховали майстра.

Христос со сферой.

 Володимир Боровиковський не мав сім’ї, і все своє майно заповів роздати на допомогу біднякам.

У 2008 році в Полтаві відкрили пам’ятник Володимиру Боровиковському. 

Український арт-календар Український арт-календар , Спецпроект з історії українського мистецтва
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram