Так, у березні 2025 року розвідники завдали точних ударів по ворожих радіолокаційних станціях 48Я6-К1 "Подльот", КП БРЛС РМ-10М1Е, 9С32 "Імбірь", командному пункту радіолокаційної станції СТ-68 та 39Н6 "Каста-2Е2". Це дороговартісна техніка з дальністю виявлення цілей в радіусі 200-600 кілометрів, яка дозволяла російській армії контролювати повітряний простір. Наприклад, радіолокаційний комплекс “Подльот” призначений для видачі цілевказівки для ЗРК С-300, С-400 та подібних до них. Цей РЛС може одночасно виявляти до 200 цілей.
А в серпні "Примари" під час своєї чергової результативної операції уразили одну з найцінніших РЛС окупантів – "Єнісєй", що входить до складу комплексу С-500. Також тоді були знищені ворожі РЛС "Небо-СВУ", РЛС "Подльот К-1", РЛС 96Л6Е та база ППО 3-го радіотехнічного полку.
Крім РЛС, українські розвідники систематично знищують в Криму і російську авіацію. При цьому демонструючи здатність збивати цілі, які досі вважалися невразливими. Наприклад, 21 вересня “Примари” створили прецедент, вперше в історії вразивши російські літаки-амфібії Бе-12 "Чайка". Ці повітряні судна оснащені унікальним дороговартісним обладнанням для виявлення та боротьби з підводними човнами. Через обмежену кількість і складність обслуговування Бе-12 вважаються рідкісними та незамінними для Росії, оскільки виробництво таких амфібій фактично втрачено.
Крім цього, "Примари" у вересні уразили три ворожі багатоцільові гелікоптери Мі-8 і два транспортні літаки Ан-26. Це без урахування виведених з ладу у першому місяці осені ще трьох РЛС.
Загалом українські дрони підрозділу “Примари” за 7 місяців 2025 року уразили щонайменше 44 об’єкти, пов’язані із протиповітряною обороною противника в тимчасово окупованому Криму.
Систематичне знищення берегових радіолокаційних станцій та протичовнових літаків відкриває нові можливості для дій українських сил на морі і розширює простір для подальших атак на російські військові об’єкти та інші легітимні цілі.
Підтвердженням цьому, зокрема, може слугувати вибух у ніч на 29 вересня на одній з найбільших нафтобаз у Феодосії, внаслідок чого було уражено резервуарний парк із мазутом, що спричинило масштабну пожежу.
Результатом цієї атаки стало посилення паливної кризи на півострові, яка вийшла на пік ще у другій половині вересня. Тоді в Криму через дефіцит поставок і зниження російських переробних потужностей призупинила продаж бензину майже половина АЗС. По всьому півострову утворилися рекордні черги на заправках, тож окупаційна влада запровадила бензинові талони та ліміти, закликаючи населення “тримати спокій” і “не створювати ажіотаж”, зокрема заборонивши продаж палива у каністри.
До того фіксувалися удари по військових базах та складах мілітаризованого Криму. Зокрема, були уражені казарми та навчальний корпус 31-ї дивізії, комунікаційний вузол Чорноморського флоту РФ, прикордонний пост поблизу Армянська тощо.
Тож як наголошує очільник ГУР Кирило Буданов, міф про «неприступний Крим» є хибним, адже Сили оборони України послідовно ведуть роботу над його демілітаризацією.