Такі режисери, як Чарлі Чаплін, Ернст Любіч та Біллі Вайлдер – одні з найвидатніших майстрів, і кожен з них знімав саме комедії. Зробити хорошу комедію навіть дещо складніше, ніж хорошу драму, оскільки набагато важче змусити людей сміятися, аніж спонукати їх до сліз.
"Палає, палає, палає" вдається і те, і інше. Дебют британської режисерки Чанії Баттон після прем'єри на Лондонському кінофестивалі був незаслужено проігнорований іншими великими майданчиками. Тим не менш, на 7-му Одеському міжнародному кінофестивалі (2016) стрічка потрапила у міжнародний конкурс і стала справжнім тріумфатором серед глядачів, які проголосували за фільм, нагородивши його головною нагородою ОМКФ – Ґран-Прі.
Стрічку "Палає, палає, палає" виділяє її оригінальний сюжет. Історія крутиться довкола двох дівчат Алекс та Сеф, які вирушають у подорож з настановами від свого покійного близького друга. Ден залишив подругам детальні інструкції щодо того, де саме потрібно розвіяти його прах. Алекс і Сеф мають відвідати чотири місця у Великобританії, аби виконати останню волю найкращого друга.
У найкращих комедіях завжди є місце для дуже серйозних тем. І ця стрічка не виключення. Дійсно, від самого початку над "Палає, палає, палає" майоріє знак смерті. Смерть хлопця, яка була для нього очікуваною, виявилася несподіванкою для друзів. Доволі незвично бачити фільм, де один з головний героїв фактично мертвий і живе виключено завдяки відеороликам, які він залишив. Ден відсутній і присутній водночас.
Історія побудована як подорож, у якій двоє подруг відкривають для себе місця та людей, важливі для Дена. Починається вона як чиста комедія, сповнена британського абсурду. А закінчується більше емоційною нотою. У фільмі гармонійно чергуються моменти гумору та важкої драми, між якими зберігається тонкий баланс. Саме тому стрічка стала настільки популярною серед глядачів: вона змушує сміятися, а вже за хвилину рефлексувати і витирати сльози.
У фільмі "Палає, палає, палає" можна віднайти одразу декілька очевидних відсилок. Наприклад, назва стрічки – пряма цитата з культового роману Джека Керуака "У дорозі": "Єдині люди для мене (…) – це ті, хто палає, палає палає, немов розкішні жовті римські свічки, що спалахують між зірок павуками світла". Говорячи кінематографічно, ця подорож за участі двох подружок нагадує оскароносну "Тельму і Луїзу" режисера Рідлі Скотта зі Сьюзен Серендон та Джиною Девіс.
Чанії Баттон вдалося поєднати ці референси на видатні твори дуже природно, при цьому з власним стилем та баченням. В цьому їй неабияк допомогли фантастичні акторки: Лаура Кармайкл (відома за роллю в серіалі "Аббатство Даунтон") та Хлоя Піррі демонструють чудову алхімію під час всього фільму між співучастю, моментами холодності та зростаючою дружбою. Джек Фартінг у ролі Дена, який присутній у стрічці лише з екрана комп'ютера, приєднався до Саманти Скарлетт Йоганссон з фільму "Вона", увійшовши до кола акторів, що здатні показати видатну майстерність без фізичної присутності на знімальному майданчику.
Якщо ви хочете спробувати найбільш досконалий британський чорний гумор, вирушивши у дощову, веселу та гірко-солодку подорож чотирма куточками Великобританії, "Палає, палає, палає" вам неодмінно сподобається. Познайомитися з фільмом можна до 15 серпня в межах спецпроєкту OIFF Flashback від Одеського міжнародного кінофестивалю та онлайн-платформи Taklix.