Корисність державного апарату: тижневий аналітичний огляд №21 (69)

Цього тижня розпочнемо тижневу аналітику з гучної, позитивної новини. «Україна повернулася до зростання, що стало можливим завдяки підтримці країн-членів групи МВФ та Світового банку».

Принаймні так зазначив міністр фінансів Олександр Данилюк.

Якщо Ви та Ваші близькі цього ще не відчули, не біда, все попереду, а поки – головне статистика.

Фото: DmyTo/Depositphotos

На зборах групи країн-членів Міжнародного валютного фонду та Світового банку на чолі з Королівством Нідерландами, які відбулися в Києві, міністр фінансів зазначив, що політична нестабільність у державі залишилася позаду. Новий Уряд твердо й рішуче налаштований впроваджувати безповоротні позитивні зміни задля росту та процвітання України. Щодо планів та реалій, — базис для демонстрації зростання вкрай непоганий. Судіть самі – реальний ВВП України за підсумками 2014-го року, в порівнянні з 2013-м, знизився на 6,8 % та продовжив падіння в 2015 році. У результаті цей показник скоротився ще на 9,9 %.

Очевидним в таких умовах залишається факт того, що продовжувати падіння просто неможливо. Не тому, що економіка не може скоротитися ще більше, ні, нам завжди є куди падати. Просто ці ж представники групи країн-членів Міжнародного валютного фонду та Світового банку припинять фінансування країни, яка не демонструє ознак зростання, в силу того, що така країна просто не матиме ресурсу для повернення боргів.

Як наслідок, хочуть цього чи ні, а політики зобов’язані переступати через власні інтереси та обмежувати апетити – інакше ринок живих іноземних коштів для них буде закритий, а перебування на владних посадах – ускладнене втратою і без того незначної соціальної підтримки.

Почнімо з того, що зафіксоване зростання української економіки склало аж 0,1 % у першому кварталі 2016 року. В останній доповіді Світового банку щодо глобальних економічних перспектив, оприлюдненій 7 червня, прогнозують зростання українській економіці на рівні 1 % ВВП, у наступному – 2 %, а в 2018 році – 3 %.

Тобто, говорити про вихід на докризовий стан економіки, принаймні протягом 3-х років, не варто. Крім того, СБ висловив занепокоєння станом експорту та імпорту, які перебувають на рівні, меншому за 2012 рік, а також низькими можливостями фінустанов до кредитуванням.

Загалом нічого нового – експорт не може демонструвати зростання за відсутності збільшення української пропозиції за високоліквідними, конкурентними та з високою доданою вартістю товарів; імпорт скорочується на тлі зменшення внутрішнього попиту, що зумовлено відсутністю ресурсу, а ресурсу немає в тому числі через відсутність можливості залучення адекватного зовнішнього фінансування (кредитування під низькі відсоткові ставки).

У той же час, як і обіцяв міністр фінансів в ефірі Лівого берегу, цього тижня його відомство представило проект Бюджетної резолюції на 2017 рік, заклавши в ній зростання економіки України в 2017 році на рівні 3 % при інфляції 8,1 % і курсі гривні на рівні 27,2 грн за долар.

При цьому субсидійні виплати з бюджету прогнозуються на рівні 3,7 % ВВП, що орієнтовно складатиме 75-80 млрд грн, нагадаю, бюджетом на 2016 рік всі видатки визначено в обсязі 660 млрд грн, тобто в насутпному році, з урахуванням зростання дохідної та видаткової частини бюджету, витрати на субсидіювання становитимуть близько 10 % всіх бюджетних видатків, додавши до цього, з урахуванням подальшої індексації доходів та мінсоцвиплат розмір дотацій Пенсійного фонду, на сьогодні це 140 млрд з 660 млрд грн, або ж більше 20 %, отримуємо що третину бюджету 2017 року буде використано на соціальні виплати та підтримку, за таких умов, постраждають сектори держзамовлень та фінансування, а як наслідок економіка україни не отримає суттєвого зростання кількості ні нових робочих місць, ні покращень інфраструктури, ні модернізацій.

Серед інших цікавинок (щоправда, очікуваних– таких, про які говорив та анонсував ще Яценюк) – це індексація заробітних плат на рівень інфляції +2 %, тобто 8+2 на 10 %. При цьому мова про актуалізацію мінімальних соціальних стандартів досі не йде.

А також, що значно важливіше, – це запровадження одноразового добровільного декларування майнового стану, в поєднанні з впровадженням непрямих методів співставлення доходів та витрат громадян.

Попри те, що законопроект про одноразове декларування доходів зареєстрований цього тижня в Раді, сенсу аналізувати його зміст немає, оскільки ініційований він депутатом хоч і коаліційної фракції, але з високою вірогідністю можна прогнозувати, що впроваджуватиметься цей механізм разом із іншими змінами до Податкового кодексу ближче до осені та й за законопроектом, ініційованим Кабміном і розробленим Мінфіном як єдиним органом, відповідальним за реалізацію фіскальної та бюджетної політики. Головне, розуміння факту, що контроль та співставлення доходів і витрат – це не якесь далеке майбутнє, а реалії наступного року. Тому громадяни повинні зрозуміти, що їхні офіційні мінімальні заробітні плати, які, зрозуміло, будуть неспівмірні з реальними витратами, при потраплянні в поле зору фіскалів стануть предметом донарахування податкових зобов’язань. А тому залежно від умов добровільного декларування майнового стану краще сформувати гандикап, який на який період дозволить обґрунтовувати такі розбіжності.

Як бачимо, прогнози Міністерства дещо вищі за прогнози СБ, але чи то 2, чи то 3 відсотка зростання суттєво не змінять картину життя, виходячи з обсягу попереднього спаду. Тому їх слід розглядати принаймні з вірою в оптимістичний сценарій економіки України на період 3–5 років, протягом яких буде можливо повернути докризовий рівень.

У цьому контексті варто навести слова голови НБУ, озвучені в оприлюдненому цього тижня розширеному інтерв’ю. Так, на питання журналіста про те, як НБУ планує повертати довіру вкладників, вона зазначила:

«Самое главное, что мы сделали – стабилизировали макроэкономическую ситуацию в стране.

Мы первый раз перешли на гибкое курсообразование, сбалансировали наш платежный баланс, перешли в инфляционное таргетирование, когда мы хотим достигнуть инфляции 12% в этом году, 8% в следующем, а 6% через год, и потом по 5%, тогда у нас будет гривна и кредиты».

Прогноз Гонтаревої, відновлення довіри, кредитування і т. д., тобто того, що дійсно можна назвати економічним зростанням раніше 2019–2020 років просто не планується, щонайменше до цього часу ключова відсоткова ставка монетарної політики регулятора має бути прирівняною та дещо перевищувати прогнозний рівень інфляції, а відповідно за правилом комерційного кредитування +3% до ставки НБУ, до цього часу, тобто до 2020 років, відсотки за кредитами стануть просто непосильні для більшості учасників економіки України.

Втім, для об’єктивності слід зазначити, що цього тижня й Урядом, і Нацрегулятором було зроблено ряд кроків у напрямі до зростання доходів держбюджету та лібералізації економіки.

Так, регулятор знизив вимогу обов'язкового продажу валютної виручки експортерами з 75 % до 65 %, яке діяло з осені 2014 року.

Відбувається це на фоні скорочення попиту на іноземну валюту всередині країни, викликаного сезонним фактором, а також у силу збільшення валютних надходжень від експорту як через зростання вартості сталі та виторг від реалізації с/г продукції за виконаними поставками протягом перших місяців поточного року, коли було вибрано майже повністю квоти на продукцію рослинництва.

Недарма, за попередніми даними, міжнародні резерви України на 1 червня 2016 року становили 13 млрд. 536 млн дол. США в еквіваленті. Після скорочення обсягу резервів у березні їх обсяг зростає другий місяць поспіль. Протягом травня він збільшився на 295 млн дол. США, що відбулося насамперед завдяки купівлі Національним банком іноземної валюти, чистий показник якої протягом місяця становив 332,7 млн дол. США. При цьому, аукціонів із продажу валюти НБУ протягом травня не проводив. Із високою вірогідністю можна говорити, що такі аукціони поновляться восени зі збільшенням попиту на валюту в тому числі за рахунок початку енергетичного імпорту.

У будь-якому випадку, це хороший, позитивний дерегуляційний сигнал для бізнесу та інвесторів – важливо, щоб він не мав зворотного характеру.

Крім того, пом’якшено обмеження з продажу населенню валюти з 6 тисяч гривень на день до 12 тисяч гривень на день в еквіваленті, що станом на момент прийняття рішення еквівалентно 480 доларам.

Зважаючи на девальвацію, це рішення напрошувалось давно. Крім того, це один із видів доходів для банківських установ, а також можливість у відпускний період купити валюту в офіційних установах.

Послаблення обмежень не носять радикальний характер, а скоріше їх можна назвати виваженими. Ймовірно, про повне зняття таких обмежень також варто говорити не раніше, ніж за декілька років, по мірі росту економіки, а відповідно й зростання ступеня її захищеності від зовнішніх факторів по мірі зростання конкурентності продукції та нарощення експортного потенціалу країни.

Іншим позитивним сигналом, однак цього разу з боку Уряду, цього тижня виникло питання про створення 20 мобільних груп для протидії контрабанді.

Документ цікавий не стільки рівнем оплати праці (керівник міжвідомчого цільового центру буде отримувати 50 тис. грн на місяць; старший зміни Центру і старший мобільної групи – 40 тис. грн, інші члени мобільної групи – 30 тис. грн), скільки підвідомчістю та повноваженнями відповідної структури.

Передбачається створення міжвідомчого цільового центру з попередження та виявлення фактів порушення законодавства з питань державної митної справи (далі – центр). Утворюється він при Міністерстві фінансів України, а основною метою його є координація дій спільних мобільних груп. І центр, і мобільні групи складаються з представників ДФС, Держприкордонслужби та Нацполіції. Розміщуватиметься він у ДФС, з бюджету витрат на котру і забезпечуватиметься його матеріально-технічне забезпечення, а оплата праці, про яку йшлося вище, здійснюватиметься за рахунок коштів, виділених на фінансування того відомства, яке делегувало відповідного члена групи.

Керівника центру затверджує Кабмін за поданням Мінфіну, а ось персональний склад формується за пропозиціями керівників відомств, тобто ДФС, Держприкордонслужби та Нацполіції.

У складі центру будуть створені: аналітична група — не менше 6 ос. чотири зміни з цілодобовим режимом роботи у кількості 5 осіб (ДФС-3, і по 1 особі від Нацполіції та Держприкордонслужби). Старший зміни за результатами аналізу визначає об’єкт перевірки; мобільну групу, яка здійснюватиме відповідні заходи; готує доручення підписує та доводить до виконання.

Групи повинні виконати доручення, попередити та виявити порушення законодавства з питань держмитної справи, організувати процес документування виявлених порушень, інформувати центр про результати.

Так, центр із метою виконання свої обов’язків має право доступу до баз даних, а також зможе надавати мобільним групам доручення щодо зупинки транспортних засобів, проведення огляду, переогляду, створення тимчасових зон митного контролю, відбору зразків товарів та направлення їх для проведення досліджень, експертиз до НДЕКЦ при МВС України, спецлабораторій із питань експертизи та досліджень при ДФС України

Представники мобільних груп наділені правом складати протоколи про порушення митних правил митницею, у зоні діяльності якої виявлено порушення. Мобільні групи функціонують у складі 4 осіб 2 від ДФС і по одній від інших відомств.

Загалом, якщо дивитися на механізм та алгоритм, основний ефект від роботи таких груп забезпечуватиметься ефектом несподіванки та оперативністю.

Дозволяє припустити невисоку ефективність таких груп те, що вони залишатимуться працівниками тих відомств, які їх делегували, тобто подолання корупції як такої на митниці здійснюватиметься руками колег тих людей, із якими ці явища і пов’язують, що ставить цілком розумне та об’єктивне побоювання щодо об’єктивності та незалежності таких осіб. Водночас оперативно в короткостроковій період альтернативи цьому органу просто немає. Чому? Все просто: для того, щоб створити орган з нуля, необхідно приймати відповідний Закон, вносити зміни до процесуальних кодексів у частині повноважень щодо проведення оглядів та перевірок, а також можливості складання протоколів, а це – час. Враховуючи стан проходження нормативних документів через Раду, все це може затягнутися на рік. Тому й збережено належність членів відповідних груп до тих відомств, які їх делегували, оскільки в цьому випадку відсутня необхідність у прийнятті нового Закону, а достатньо прийняття постанови Кабміну, що потенційно має дати більш швидкий результат.

Втім, ризики залишаються на стадії внесення пропозицій щодо персонального складу делегатів від Нацполіції, ДФС та Держприкордонслужби. Оскільки саме за їхніми рекомендаціями здійснюватимуться призначення. Втім, керівник відповідного центру буде людиною, якій довіряє Міністр фінансів, та за умови його об’єктивності та неупередженості, цілком вірогідно, що йому вдасться з часом й організувати колектив, і налагодити справжню протидію контрабанді. Час покаже, але на сьогодні цей механізм є оптимальним. Ще одна річ, яку не враховано в документі, це порядок взаємодії зі службою безпеки України, яка також має ряд повноважень у зазначеній сфері. Однак, можливо така взаємодія буде налагоджена рамковою угодою або ж спільним наказом керівника центру та голови СБУ.

Поговоривши про потенційний позитив, повернімося до того, чому економічне зростання та наповнення бюджету є важливими темами не тільки в загальному розумінні ситуації в країни, а й у питанні співпраці з іноземними фінансовими інституціями.

Умовно-сенсаційними новинами цього тижня стали відомості про те, що розмір траншу, який планується до надання Україні МВФ у липні, може бути зменшеним удвічі.

Про це сказав постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше на круглому столі в Києві. «Що стосується розміру траншу – це буде вирішувати рада директорів МВФ. ...Розмір траншу буде визначений на засіданні ради враховуючи графік наступних траншів», – сказав він.

Насправді справа не в сумі. Вона є наслідком – потрібно подивитися на інформацію глибше.

Зменшенню суми передуватиме, по-перше, перегляд програми співпраці та ймовірне її продовження на більш довготривалий період, період переходу економіки до зростання. Якщо раніше цим умовним орієнтиром був 2017 рік, то тепер, вірогідно, терміни будуть зміщені на 2 роки. Факторами для цього стане саме реальний темп впровадження економічних перетворень в Україні, який є вкрай повільним, що, власне кажучи, і стало причиною тому, що 3-й транш ми не в змозі отримати вже більше, ніж 8 місяців.

Виходячи з цього, слід очікувати, що зміняться і контрольні маяки, а також зменшиться їх кількість у короткостроковій перспективі.

Перегляд графіку надання кредитів – теж не найпозитивніший сигнал для інвесторів. Він свідчитиме (і навіть сьогодні свідчить) про те, що Україна не виправдовує очікувань заходу та довіряти свої кошти такій економіці не можна. Можливо, цей графік буде подрібнено на більшу кількість при тій же сумі загальної допомоги. Водночас і кількість заходів для отримання кожної з її частин потребуватиме локальних перетворень в тій чи іншій сфері. До прикладу, в період липня-вересня рада реформує енергетику, приймає закони про регулятора і відкритість ринку. Далі – рішення; потім, у період вересня– листопада – бюджетний процес, податкова та пенсійна реформи; рішення про надання чергового траншу і т. д.

Втім, якщо законодавча робота парламентарів наступного тижня буде такою ж плідною та консолідованою, як і в питанні судової реформи, — нам усе по плечу. Однак початок чемпіонату Європи з футболу, ймовірно, перенесе на більш ранній термін відпустки та відрядження «у виборчі округи» ряду народних обранців.

На завершення цього тижня зупинемося на питаннях протидії корупції в Україні, безвізовому режимі та статусі України в очах безпосередньо європейської спільноти.

Так званий Корупційний блок почнімо відразу з декількох важливих повідомлень, які було оприлюднено цього тижня.

Перш за все, прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив Національному агентству із запобігання корупції запустити систему електронного декларування доходів чиновників до 15 серпня.

«Фізично ця система вже готова, зараз йде робота, щоб забезпечити захист інформації, яка перебуватиме в цьому реєстрі на серверах», – повідомила Севостьянова.

При цьому майже синхронно, в той же день, публікується повідомлення голови агентства Наталії Корчак про те, що НАЗК укомплектоване станом на сьогодні штатними працівниками на 20 %.

«Наше агентство стало заручником часу. Ми не можемо розпочати повноцінно роботу. Наразі відбувається конкурсний добір працівників апарату. Відповідно до чинного законодавства, орган центральної виконавчої влади є повноцінним, якщо набирає не менше 30% граничної чисельності свого штату. Сподіваємось протягом місяця добрати 30 % штату та розпочати роботу».

Крім того, в світлі набрання з 1 липня чинності законом про державне фінансування політичних партій, контрольні повноваження за фінансуванням яких, законністю використання покладено на НАЗК, останнє планує цього тижня затвердити форму звіту політичних партій.

В середу було оприлюднено повідомлення про те, що член комісії з обрання членів Національного агентства з питань запобігання корупції Володимир Сущенко, делегований від Верховної Ради, подав у відставку.

Нагадаю, що запуск роботи антикорупційного агентства є однією з вимог Європейського Союзу щодо безвізового режиму з Україною, а також надання траншів макрофінансової допомоги.

Усвітлі того, що вже сьогодні йдуть розмови про те, Уряд Нідерландів, які зараз головують в ЄС, хоче змінити деякі положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також те, що питання надання безвізового режиму пропонується розглянути відокремлено для 3 країн претенденток, окремо для Грузії, яка виконала всі вимоги та України і Туреччини, можна зрозуміти поспіх Гройсмана і гучні заяви останнього.

Судіть самі – йому потрібний позитивний викид в пресу, потрібно дати населенню результат. Цим результатом, умовним досягненням, яке можна приписати собі в актив та в актив президенту, може бути:

1. Отримання чергового траншу від МВФ, що в цілому матиме сумнівний позитивний ефект, оскільки в подальшому оприлюднені переглянуті умови та строки фінансування міститимуть багато не найприємніших моментів для соціально незахищених громадян, націлених на сороченя видатків Державного бюджету в частині соціальних допомог та виплат.

2. «Чисте» рішення про отримання можливості громадянами України подорожувати до ЄС без віз.

Останнє має значно глибший ситуативний суспільний попит, і воно необхідне владі як повітря для того, щоб отримати короткостроковий кредит електоральної довіри.

Таким чином, Гройсман поспішає, незважаючи на те, що якісної діяльності це відомство не здійснюватиме, як мінімум до повного укомплектування, яке в кращому випадку завершиться наприкінці року. Основне для нього – витримати формальність при дотриманні мінімальних норм: 30% штату достатньо - тоді ок, на цьому і зупинимося – потім доберем. Відсутня методологія та положення та форми – приймаємо будь-що, потім внесемо зміни. Репутаційні ризики надто високі, крім цього, населенню необхідно дати щось, що припорошить оскому від бідності та зростання витрат. Потім будуть одне-два повідомлення про виявлені факти невідповідності доходів та витрат у чиновників середньої ланки, якими намагатимуться продемонструвати ефективність органу. Знову – театр, популізм, показуха для глядача. Однак це триватиме не довго, з часом НАЗК все ж виконуватиме повноцінно свої функції, просто не варто цього очікувати в цьому році.

Актуальність питання боротьби з корупцією в Україні для європейців підкреслено цього тижня ще одним інформаційним повідомленням: в Австрії зафіксовано рекордну кількість заяв про підозру у відмиванні грошей, які стосуються громадян України.

Про це повідомили у Федеральному відомстві кримінальної поліції країни, посилаючись на щойно підбиті підсумки 2015 року, австрійські банки заявили правоохоронним органам про імовірне відмивання грошей 197 українцями.

Таким чином, кількість українців, на рахунках яких зафіксували підозрілі фінансові транзакції, зросла майже в чотири рази. 2013 року у відмиванні грошей фінансові установи запідозрили 41 українця.

Схоже, наші чиновники в тому числі готуються до електронного декларування та діяльності НАЗК, а можливо, просто рівень корупції у порівнянні з попередниками підвищився настільки, що статистика не може ним нехтувати.

Андрій Вігірінський Андрій Вігірінський , Правник, аналітик
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter