Проте, на жаль, досить часто слова розходяться із ділом, в тому числі і у перших осіб відповідних місцевих рад.
На щастя, бути відкритими і прозорими місцевими радами – це не жест їх доброї волі, а обов’язок, який визначений двома законами – «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів».
Але, як то кажуть «чорт криється в деталях», тому розглянемо певні аспекти цих Законів з точки зору прозорості та відкритості.
Ще у 2011 році шляхом неймовірних зусиль плеяди громадських діячів та неурядових організацій було прийнято Закон України «Про доступ до публічної інформації», який став проривом щодо прозорості діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
Прикро, але наразі органи місцевого самоврядування повсякчас ігнорують вимоги цього Закону, не виконуючи його – умисно або через халатне відношення до своїх обов’язків.
Чому не виникає бажання виконувати – зрозуміло: адже за цим законом проекти рішень ради та виконкому, які планується прийняти, потрібно оприлюднити за 20 робочих днів до розгляду, причому абсолютно ВСІ. А це питання щодо розподілу бюджетних коштів, щодо виділення землі, щодо викупу комунальної нерухомості та багато інших цікавих речей, які б голови рад не дуже б воліли висвітлювати перед своїми виборцями.
Інколи голови місцевих рад щось бурмочуть про якісь «персональні дані», які не можна розголошувати. Для таких «хитромудрих» керівників, які видумують подібні відмовки, є «неприємний нюанс» у вигляді статті 6, де чорним по білому записано, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
На цьому неприємності для голів рад не закінчуються. Законодавство встановлює обов’язок оприлюднити вже прийняті рішення ради. Оприлюднити не пізніше 5 робочих днів. Але оприлюднюються не тільки рішення ради – оприлюднюються також протоколи сесії ради, висновки і рекомендації постійних комісій ради, їх протоколи засідань. Підлягають опублікуванню і рішення виконкомів. Оприлюднюються також й акти посадових осіб рад, наприклад, розпорядження мера або голови районної ради.
Не дивно, що оприлюднення в 21 столітті відбувається на сайті відповідної ради в Інтернеті. Закон так і говорить. Хоча мені незрозуміло, чому деякі місцеві ради, маючи офіційний сайт, не виконують цей Закон.
Другий закон – «Про відкритість використання публічних коштів» – набрав чинності 15 вересня 2015 року.
Чим він цікавий? За цим Законом знову ж таки у мережі Інтернет, на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів, повинна бути оприлюднена інформація щодо витрачання місцевими радами бюджетних коштів. І не загальні фрази плану «на ЖКГ витрачено мільйон», а конкретно визначена інформація: про укладені договори та стан їх виконання (предмет договору, виконавець, вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), кількість закупленого товару, робіт та/або послуг, обсяг платежів за договором, строк дії договору), акти наданих послуг, приймання-передачі, виконаних робіт.
Тобто місцеві ради повинні повністю відкрити інформацію про те, як вони витрачають наші гроші.
Можливість у будь-який час ознайомитись з діяльністю органів місцевого самоврядування є одним із тих реальних інструментів громадянського суспільства боротьби з бюрократією, корупцією та зловживаннями у сфері місцевого самоврядування. Тим паче, що законодавством передбачено механізми, які забезпечують прозорість та відкритість місцевого самоврядування.
Маю надію, що у новому, 2016 році, місцеве самоврядування в Україні стане прозорим та відкритим, тим паче до цього зобов’язує його величність Закон.