ГоловнаБлогиБлог Андрія Мамалиги

Зона беззаконня (за що боролись…)

Саме так можна назвати зараз зону антитерористичної операції в Луганській області та підконтрольній українській владі. Непоміченою залишилась заява Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" №2765.

Фото: Лиза Сергиенко

В заяві йдеться про те, що на території проведення антитерористичної операції Україна змушена тимчасово відступити від ряду своїх міжнародних зобов'язань, вводячи такі норми як превентивне затримання в районі проведення АТО на термін більше 72 годин, про особливий режим досудового розслідування в районі проведення АТО, про зміну територіальної підсудності справ, які належать до судів, розміщених в районі проведення АТО, а також у зв'язку з необхідністю створення військово-цивільних адміністрацій як тимчасових державних органів, які діють на території Донецької та Луганської областей у складі антитерористичного центру.

Між тим, міліція та прокуратура Луганщини, напевне користуючись нагодою, розслідуючи кримінальні справи проти добровольців батальйону «АЙДАР» вдаються до протиправних дій відносно підозрюваних. Так, 25 червня 2015 року луганська міліція увірвалася до помешкання добровольця батальйону «Айдар» в м.Києві Андрія Степанкова з позивним «Штефан» та вивезла його до Кремінського райвідділу міліції на Луганщині в зону АТО ніби для проведення досудового слідства. Там же місцевий суд обрав йому запобіжний захід тримання під вартою. Напевне для того, щоб Андрія було важче знайти , йому змінили ім`я на Олександр. Не хотіли правоохоронці зважити навіть на те, що у Андрія апмутована нога і без допомоги сторонніх він не може рухатися. Закономірно, що перебуваючи на території Луганщини, яку «Штефан» звільняв від сепаратистів ще рік назад, він має право на безсторонній суд, об’єктивного прокурора та слідчого, а захищати його має довірений адвокат. Натомість і суддя, і прокурор, і слідчий і адвокат – всі мешканці Луганщини з відповідним світоглядом! Іногородньому адвокату доїхати туди проблематично, бо жодного транспортного сполучення з цим містом немає, дороги та мости підірвані тощо.

Тож виникає питання до влади: де була луганська міліція в 2014 році, коли добровольці звільняли Луганщину від сепаратистів? Недотримання конституційних прав громадян, патріотів України в зоні АТО на справедливий суд та неупереджене досудове слідство це і є подяка добровольцям за їхні героїчні вчинки?

P.S. За даними Чугуївської правозахисної групи більшість заарештованих добровольців та військовослужбовці (ред. мова йде про сотні в’язнів, що утримуються в Старобільському СІЗО ) в зоні АТО на Луганщині не користуються послугами адвокатів.

Андрій Мамалига Андрій Мамалига , Правозахисник, громадський діяч, адвокат
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram