ГлавнаяБлогиБлог Андрія Лисюка

Не довести до ручки. Як будуть карати за сприяння самогубству

Життя людини – найбільша цінність. Та протягом останніх чотирьох років, через усім відомі соціальні фактори, Україна втрачає набагато більше своїх синів і дочок, аніж до 2014-го. Соціальні потрясіння, пряма ворожа агресія призводить до людського протистояння, а як наслідок - до смерті. Та найсумніше полягає в тому, що у багатьох випадках українці ідуть із життя по своїй волі… або ж у цьому їм активно сприяють.

Фото: mvs.gov.ua

Чи то збіг обставин, чи то влада дійсно вирішує прогалини в українському законодавстві, де питання стосуються смерті. Спочатку Рада проголосувала про закон про зміни правил захоронення, потім запропонувала ввести в практику біопоховання. А нещодавно Президент Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню самогубства)" № 2292-VIII, проект якого підтримали 229 народних депутатів.

Як пояснює закон, доведення людини до самогубства може бути наслідком жорстокого поводження з нею, шантажу, приниження її людської гідності або систематичного примусу до дій, які особа робити не хоче. За такі протиправні дії можуть позбавити волі на три роки.

Згідно статті 120 Кримінального кодексу, якщо ж особа, яка наклала на себе руки, була матеріально або якимось іншим чином залежною від винуватого, то останньому/останній світить позбавлення волі на строк до 5 років. За схиляння до самогубства неповнолітнього - позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Варто розуміти, що самогубство - це не просто самостійне рішення однієї людини. Цьому сприяє певний хід подій. А ми, люди в соціумі, можемо активно сприяти тому, що хтось не справиться з життєвими негараздами. На жаль. Зокрема, самогубство є наслідком обставин чи подій таких як: стресові ситуації, психічні розлади, зміни настрою чи мислення, зловживання алкоголем, наркотиками, токсичними речовинами чи ліками.

Статистика вражає і далеко не в найкращому сенсі. У всьому світі самогубство посідає третє місце серед причин смерті людей. На першому місці — смерть від хвороби, на другому — від нещасних випадків. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожні 40 секунд у світі людина накладає на себе руки. Щороку приблизно 800 тисяч осіб вчиняють самогубство.

Україна ж займає одне з провідних місць у світі за кількістю самогубств. За даними Державного комітету статистики, на 100 тисяч осіб припадає 22 самогубства, більшість із яких вчиняють підлітки у віці до 14 років. Експерти зазначають, що самогубство це друга за чисельністю причина смерті серед молоді віком від 15 до 29 років. Що більш сумно, проблема суїциду стала актуальнішою з початком бойових дій на Сході України (за різними даними з близько 50% так званих «не бойових» втрат серед військовослужбовців відноситься до смертей внаслідок вчинення самогубств).

Крім того, останнім часом в усьому світі та в Україні загострилася проблема дитячого суїциду. За словами психологів, ще 30-40 років тому цього не було. Причому, кількість суїцидів серед дітей від 5-ти до 14-ти років зросла у 30 разів. Психологи твердять, що у багатьох випадках приводом суїцидальної поведінки у молоді може бути спроба наслідувати поведінковим образам, демонстрованим по телебаченню чи інтернету (так звані «групи смерті» в соціальних мережах).

Тож, роблячи висновок із вищенаведених фактів, Закон № 2292-VIII - явище, безумовно, позитивне. Адже нашому суспільству потрібно усвідомлення того, які втрати ми несемо, необхідна адекватна відповідь на фактичне вимирання українців. Особливо в контексті того, що з 2010 по 2015 рік в Україні було винесено лише чотири обвинувальні вироки за сприяння самогубству - тобто менше одного вироку на рік. Сумний факт: зазвичай правоохоронці припиняють провадження у справах про самогубство, не знайшовши слідів насильства на тілі загиблих.

Із власного досвіду скажу, що під час досудових розслідувань стосовно доведення до самогубства особливу увагу слід приділяти найменшим дрібницям під час огляду місця смерті, судово-медичної експертизи трупу та експертизи одягу та речей загиблого, аналізу показів свідків, відтворення обстановки та обставин події. Фактично, необхідно здійснити весь комплекс слідчих дій, який передбачається та проводиться при розслідуванні вбивства. Як правило, у випадку, коли на перший погляд картина подій начебто ясна (людина у зашморгу, наявна посмертна записка, слідів боротьби не виявлено і т.п.), правоохоронці не вбачають необхідності для з’ясування усіх інших, у багатьох випадках дуже важливих обставин, які можуть вказувати на причетність інших осіб до вчинення злочину – доведення до самогубства та сприяння до вчинення самогубства. Особливо подібне відношення має місце, коли це стосується самогубств співробітників підприємств, правоохоронців, військовослужбовців та, на жаль, неповнолітніх, коли підозрюваними можуть бути керівники та співробітники зазначених установ та організацій, члени сімей, співробітники навчальних закладів, інші неповнолітні.

Хочеться вірити, що як законодавці, так і українці в цілому прикладуть багато потрібних зусиль, аби зберегти націю в умовах війни, великої кількості ДТП та кримінальних злочинів.

Андрій Лисюк Андрій Лисюк , Асоційований партнер Hillmont Partners
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook